Любеля, Нестеровський район, Львівська область
ЛЮБЕЛЯ — село, центр сільської Ради, розташоване в низині річки Білої, притоки Рати, за 26 км на північ від районного центру і за 14 км від залізничної станції Добросин. Населення — 316 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бесіди, Воронівка, Забрід, Залози, Казумин, Соснини.
Центральна садиба колгоспу ім. Свердлова знаходиться у Любелі. Артіль має 970 га орної землі. Вирощуються переважно технічні культури (льон). Тваринництво м’ясо-молочного напряму. Працює цегельний завод.
У Любелі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Відкрито історико-етнографічний музей, експонати якого показують минуле й сучасне Любелі. Працюють 2 майстерні — кравецька та шевська. У сільському парку встановлено пам’ятник Т. Г. Шевченку.
Село вперше згадується в історичних джерелах за 1649 рік, де йдеться про походи Б. Хмельницького на землі Західної України. У серпні 1920 року в Любелі перебував загін Кінної армії Будьонного. В 20—30-х роках діяв осередок КПЗУ, який охоплював Любелю і навколишні села. Комуністи пропагували серед населення ідеї марксизму-ленінізму, організовували маївки і страйки, відзначали революційні свята. У травні—червні 1929 року в Любелі страйкувало майже 300 робітників і селян. У травні 1936 року члени КПЗУ організували маївку. Був вивішений червоний прапор і поширювались листівки. Поліція арештувала комуністів К. Бутинця, І. Качана, М. Лиса (у 1939 році він — депутат Народних Зборів Західної України), І. Чернюха, яких було засуджено до 5—7 років тюремного ув’язнення. З встановленням Радянської влади організовано колгосп ім. Шевченка (1940 рік), першим головою якого обрали М. К. Кочана. Того ж року виникла комсомольська організація. У 1940 році випускалася перша в Жовківському районі стінна газета «Радянське слово».
Під час тимчасової німецько-фашистської окупації в селі діяла підпільна організація, яка через М. Бутинця мала зв’язок з організацією «Народна Гвардія імені Івана Франка». В 1943 році через Любелю проходили рейдом партизанські загони з’єднання G. А. Ковпака. Любельці надавали притулок і всіляко допомагали радянським воїнам, що виходили з оточення або тікали з полону. К. Ф. Раковська в 1943 році переховувала парашутистку-радистку Дусю Ярмолову (родом з Москви); А. І. Кобрин давала притулок хворому на тиф полоненому із села Скиби на Київщині. Сім’я Гриневецьких 15 днів доглядала хворого червоноармійця Л. М. Коберського.