Радехівський район, Львівська область
Радехівський район у сучасних межах утворений згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року. Район розташований на півночі області і межує з Бродівським, Кам’янко-Бузьким і Сокальським районами Львівської області і з Горохівським районом Волинської області. Територія району становить 1143,8 кв. км. Населення — 53 553 чоловіки, в т. ч. сільське — 44 653 чоловіки (83,4 проц.) і міське — 8900 чоловік (16,6 проц.). Густота населення — 46,8 чоловік на кв. км. До складу району входять 1 міська Рада, 1 селищна і 23 сільські Ради (всього 73 населені пункти).
Територію району пересікають шосейні шляхи Львів—Луцьк, Броди—Червоноград, Радехів—Берестечко, Вузлове—Буськ, Сокаль—Стоянів; залізниці Львів— Ковель, Соснівка—Шахта № 2.
Рельєф рівнинний. Найбільші річки — Західний Буг з притоками Білостоком та Холоївкою і Стир з притоками Березівкою, Радоставкою, Судилівкою. Грунти перегнійно-карбонатні. В долинах приток Західного Бугу і Стиру — великі торф’яні масиви. В західній частині району залягають поклади кам’яного вугілля. Велику частину території (25 проц.) займають ліси, переважно соснові й дубові. В околиці с. Нестаничів ростуть карликові дуби.
В економіці району переважає сільське господарство. На території району є 22 колгоспи і 1 радгосп («Радехівський»). Площа земельних угідь становить 114 395 га, в т. ч. орної землі — 45 589 га, садів — 547 га, лук і пасовищ — 23 346 га, лісів — 29 614 га, чагарників — 860 гектарів.
Основні виробничі процеси в рільництві механізовані. На колгоспних полях працює 383 трактори, 96 комбайнів та багато іншої техніки. Усі колгоспи електрифіковані.
Успішно розвивається в районі тваринництво, яке має м’ясо-молочний напрям. На 1 січня 1967 року в усіх категоріях господарств району налічувалось 50,4 тис. голів великої рогатої худоби (з них 20 тис. корів), 38,1 тис. свиней, 9 тис. овець. На 100 га сільськогосподарських угідь район має 65 голів великої рогатої худоби, 11,6 овець; на 100 га ріллі — 80 свиней. Стоянівський спеціалізований колгосп «Жовтень» займає одне з перших місць в області по відгодівлі свиней.
У районі виросли чудові майстри сільськогосподарського виробництва. Понад 400 передовиків нагороджені орденами і медалями CPСP.
На території району діє 15 промислових підприємств. Найбільші — мотороремонтний завод і маслозавод у Радехові і торфопідприємство у Стоянові. Валова продукція підприємств у 1966 році становила 11 662 тис. карбованців.
Значне місце в економіці району займає лісове господарство. Радехівському лісгоспзагу належить 27,2 тис. га лісів, закріплених за 5 лісництвами. В 1966 році закладено 215 га нових лісів, проведено реконструкцію малоцінних насаджень на площі 28 га, осушено 450 га заболочених лісових площ, заготовлено 86,4 тис. кубометрів високоякісної деревини.
Територію району пересікають лінії високовольтних електропередач Львів— Луцьк і Львів—Стоянів, газопроводи Дашава—Мінськ і Дашава—Ровно.
За останні роки в районі широким фронтом розгорнулось житлове будівництво. В 1962—1966 рр. тут збудовано 1879 житлових будинків загальною площею 102 тис. кв. метрів.
До послуг трудящих району 133 магазини, 60 підприємств громадського харчування, 7 комісійних крамниць. У 1966 році їх товарооборот становив 11596,7 тис. карбованців.
За роки Радянської влади в районі створено широку мережу медичних закладів. Тут діє 5 лікарень, 47 медичних пунктів, 4 амбулаторії. В них працюють 540 медичних працівників. У 5 постійних і 57 сезонних дитячих яслах і садках виховується понад 2,5 тис. дітей.
Невпізнанно змінилось культурне обличчя Радехівщини. Зараз у районі діє 62 школи, у т. ч. 8 середніх, 26 восьмирічних і 28 початкових. У школах працює 640 учителів. З них 15 нагороджено значком «Відмінник народної освіти», а 2 удостоєні звання заслуженого вчителя школи УРСР. У районі працює 549 спеціалістів з вищою освітою.
Велику культурно-масову роботу провадять бібліотеки, їх у районі 62. Книжковий фонд бібліотек становить 367 285 примірників. У районі працює 58 клубів і 3 будинки культури. При клубах і будинках культури діє 316 гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь понад 4800 чоловік.
У районі є 3 кінотеатри, 53 стаціонарні кіноустановки, шкільний музей В. І. Леніна (в с. Новому Виткові), 15 музейних кімнат і 30 музейних кутків.
Археологічні пам’ятки свідчать, що територія сучасного Радехівського району була заселена ще в добу палеоліту.
У період визвольної війни українського народу 1648—1654 рр. жителі Радехівщини розгромили панські маєтки в селах Пирятині і Гоголеві.
Влітку 1920 року, коли Перша Кінна армія визволила від білополяків весь Радехівський повіт, у багатьох селах були створені сільські ревкоми. В 1929—1930 рр. у повіті відбувалися страйки сільськогосподарських робітників, а в 1936—1937 рр.— страйки залізничників.
У 1944 році через територію Радехівського району проходили партизанські з’єднання М. І. Наумова, С. А. Ковпака, Л. Я. Іванова. В районі діяв партизанський загін під командуванням Г. Ковальова.