Погірці, Самбірський район, Львівська область
ПОГІРЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 40 км на північний схід від районного центру і за 11 км від залізничної станції Рудки. На південь від села протікає Дністер. Населення — 2113 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Конюшки-Королівські, Коніотітки—Тулиголовські, Круковець, Новий Острів.
На території с. Чайковичів знаходиться центральна садиба колгоспу «Прогрес». У Погірцях міститься рільнича бригада цього колгоспу (див. нарис про Чайковичі).
У селі є восьмирічна школа, бібліотека, клуб.
Поблизу с. Конюшок-Тулиголовських виявлено великі запаси природного газу. За 1950— 1958 рр. тут збудовано і пущено в дію 7 газових свердловин.
Погірці вперше згадуються в архівних документах за 1357 рік. Через село в той час проходив «соляний» шлях з Дрогобича у Львів. Під час визвольної війни українського народу 1648— 1654 рр. тут спалахнуло селянське повстання. Повстанці зруйнували панський маєток і приєдналися до козацьких загонів Б. Хмельницького. У серпні—грудні 1906 року в Конюшках-Королівських відбувся страйк сільськогосподарських робітників фільварку за підвищення заробітної плати. Австрійський уряд нещадно придушив виступ. У 20-х роках XX століття в Погірцях, Конюшках-Королівських і Конюшках-Тулиголовських були створені осередки К ПЗУ, які мали значний вплив па організації «Сельроб» і «Просвіту». Під керівництвом комуністів у 1936 році в цих 3-х селах застрайкували селяни на фільварку поміщика Валя. Страйк переріс у збройну сутичку з поліцією, під час якої було вбито 7 і тяжко поранено 5 селян, 80 чоловік потрапило до в’язниці. Заворушення продовжувалось і в наступному році. В донесеннях поліції говорилося, що у с. Новому Острові розповсюджувалися комуністичні листівки із закликом взяти участь у загальноселянському страйку. Після встановлення Радянської влади було ліквідовано фільварок, панську землю і худобу роздано селянам. У 1940 році створено комсомольську організацію.