Самбірський район, Львівська область
Самбірський район. У сучасних межах створений відповідно до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 8 січня 1965 року і уточнений в 1967 році. Він лежить над Дністром, займаючи площу 940 кв. км. На півночі і північному сході Самбірський район межує з Мостиським і Городоцьким, на півдні і заході — з Дрогобицьким і Старосамбірським районами.
Населення — 111 тис. чол. З цієї кількості 79 тис., або 71,2 проц., становить сільське населення. На території району є два міста — Самбір, Рудки, одне селище міського типу (Дубляни), 84 села і 25 хуторів, які об’єднані у 27 сільських Рад депутатів трудящих.
Через район проходять залізничний і шосейний шляхи: Львів—Самбір—Ужгород і Дрогобич—Самбір—Хирів, схрещуючись у Самборі.
З природних багатств на території району є торф, гравій, глини, ліс. Ліс займає 11,7 тис. гектарів.
Основний напрямок господарства Самбірщини — сільське господарство. Поряд з цим усе більшого значення набирає промисловість.
На території району розташовано 26 колгоспів, які мають буряко-тваринницький напрям. Сільськогосподарські угіддя району становлять 71,4 тис. га. З них 46,6 тис. га — рілля, 13,9 тис. га — луки, 9,0 тис. га — пасовища, 1,6 тис. га — сади і ягідники.
Найголовнішими сільськогосподарськими культурами, що вирощуються в районі, є озима пшениця і цукровий буряк. У 1966 році середня врожайність озимої пшениці становила 17,5 ц з га, а цукрових буряків — 222 ц з га. З городніх культур найбільш поширеними є капуста, помідори, огірки.
Колгоспи добре оснащені технікою. На полях району працює 564 трактори (в перерахунку на 15-сильні) та 149 комбайнів (в т. ч. 98 зернозбиральних). Усі колгоспи електрифіковані.
Тваринництво розвивається в м’ясо-молочному напрямі. У районі налічується 64,7 тис. голів великої рогатої худоби (в т. ч. 27,4 тис. корів), 28,3 тис. свиней, 3,6 тис. овець і кіз.
За досягнення високих показників у розвитку сільського господарства сотні трудівників нагороджені орденами і медалями, 5 чол. удостоєні почесного звання Героя Соціалістичної Праці.
На території району діє близько 30 промислових підприємств, на яких зайнято майже 5 тис. чол. Вони розташовані переважно в Самборі. Цукровий завод і швейна фабрика — найбільші промислові підприємства району.
На основі господарських успіхів зросли добробут і культура трудящих.
Навчання дітей здійснює 91 денна школа. Серед них 16 середніх шкіл, 45 восьмирічних і 30 початкових. Крім цього, діє 2 середні школи робітничої молоді, в яких навчається понад 600 чол. Кількість учнів в денних школах становить близько 20 тис. чол. В школах працює 1,2 тис. вчителів. Серед них — 3 заслужені вчителі УРСР, понад 30 педагогів району нагороджені значком «Відмінник народної освіти».
У Самбірському районі 7 середніх спеціальних навчальних закладів: педучилище, медичний, статистичний і культосвітній технікуми та торгово-кулінарна і професійно-технічна школи розташовані в Самборі, технічне училище механізації сільського господарства — в селі Погірцях. У фахових школах навчається близько 4 тис. студентів.
До послуг трудящих району є понад 80 бібліотек — 4 міські, 2 районні, більше 60 сільських і селищних, 16 приклубних, книжковий фонд яких складає понад 500 тис. примірників. Діють 3 будинки культури, 64 сільські і 16 колгоспних клубів та 41 клуб працює на громадських засадах.
При клубах і будинках культури створено близько 550 гуртків художньої самодіяльності — переважно драматичні, хорові і художнього слова.
В районі є 3 широкоекранні кінотеатри і близько 80 кіноустановок при сільських клубах.
У селищі Дублянах працює атеїстичний музей.
Медичне обслуговування трудящих здійснюють 15 лікарень, 2 здоровпункти, 65 медичних фельдшерсько-акушерських пунктів, санстанція і 10 колгоспних родильних будинків. В системі охорони здоров’я працює 1,3 тис. медпрацівників.
Широко розгорнулося житлове будівництво. В середньому кожна четверта хата в селах району збудована в післявоєнні роки. В Самборі новий житловий фонд перевищує 50 тис. кв. м.
Близько третини його збудовано за рахунок громадян, а 2/3 — за рахунок державних асигнувань.
Значно зросла торгівля, особливо продаж тканин, одягу, взуття, меблів, мотоциклів, велосипедів, радіоприймачів, телевізорів. Протягом 1964—66 рр. населенню щороку продавалося понад 500 радіоприймачів, 30—50 телевізорів, 60—80 мотоциклів і моторолерів, 25—40 піаніно, 250—350 пральних машин, 400—500 швейних машин, 70—100 холодильників.
Торгівлю в районі здійснюють дві торговельні організації: змішторг і райспоживспілка, в системі яких є до 300 торговельних точок. Товарообіг в обох системах становить понад 30 млн. карбованців.