Перемога, Сокальський район, Львівська область
ПЕРЕМОГА (до 1951 року — Опільсько) — село, центр сільської Ради, розташоване за 6 км від районного центру і за 5 км від залізничної станції Сокаль. Населення — 667 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бояничі та Гатківка.
На території села знаходиться центральна садиба колгоспу ім. Горького, який має 1980 га орної землі. Основне місце серед технічних культур посідають цукрові буряки, розвинуте також льонарство. Тваринництво молочно-м’ясного напряму.
У селі — початкова школа, клуб, бібліотека. На території с. Бояничів є глиняний кар’єр, який становить основну сировинну базу для со-кальських цегельних заводів.
Перша письмова згадка про село відноситься до 1440 року. «Опілє» — старовинна назва однієї з форм слов’янського суспільного ладу і означала об’єднання декількох родів, зближених до себе спільним походженням і спільними потребами, які виникали з господарських і оборонних відносин. Вірогідно, що назва «Опільсько» походить з часів, коли поселення було осередком такого слов’янського об’єднання.
У результаті малоземелля і безземелля понад 30 сімей із Опільська, Бояничів та Гатківки повинні були покинути рідні землі та емігрувати до Канади, США, Аргентіни, Бразілії. Майже з кожного другого двору виїжджали на тимчасові заробітки до Франції, Німеччини. Ті селяни, що залишалися, працювали за мізерну плату на поміщицьких фільварках. У вересні 1939 року створено ревком, головою якого став М. Стасюк. З 1939 року село було під окупацією фашистської Німеччини. У липні 1944 року частини Радянської Армії визволили село, але воно залишалося в межах Польщі. Українське населення переселилося у Тернопільську область. Оунівські бандити майже до тла спалили всі населені пункти теперішньої Перемогівської сільради. Так, у Опільську з 144 господарств уціліло лише 8 будинків. У кінці 1951 року, згідно з договором між СРСР і ПНР, Опільсько приєднано до Української РСР. Село повністю відбудовано.