Поториця, Сокальський район, Львівська область
ПОТОРИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване на березі Західного Бугу, за 2 км на південь від районного центру, який є для Поториці найближчою залізничною станцією. Населення—1091 чоловік. Сільраді підпорядкований хутір Вілька Поторицька.
На території села розташована бригада колгоспу «Дружба» (центральна садиба у м. Сокалі). Поторицька бригада має 916 га орної землі. Артіль «Дружба» — краща в районі. Врожай на один гектар у 1966 році становив: зернових — 33,2 цнт, цукрових буряків — 398 цнт, овочів — 236 цнт. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено по 803 цнт молока, по 100 цнт м’яса. Надоєно на корову 3626 кг молока.
У Поториці — восьмирічна школа, середня школа сільської молоді. 6 бібліотека, клуб. Партійна організація створена у 1947 році.
Село (під назвою «Потаржича») вперше згадується в історичних документах за 1492 рік. У 1648 році селяни Поториці разом з жителями навколишніх сіл під проводом селянина з с. Ільковичів Петра Варениці повстали проти польської шляхти. Вони об’єдналися з сокальськими міщанами і вигнали з Сокаля шляхту, магнатів, католицьких ксьондзів, а їх майно розподілили між бідняками. Після відходу військ Б. Хмельницького шляхта жорстоко розправилася з повсталими. У 1932 році у Поторицях вибухнув страйк наймитів. Страйкуючі вимагали підвищення заробітної плати та покращення житлових умов. Польська поліція придушила страйк.
У 1940 році створено колгосп і виникла комсомольська організація. Поториця — одне з сіл, що прийняли перший удар німецько-фашистських загарбників. 4 дні радянські прикордонники біля села героїчно відбивали атаки ворога. Гітлерівці змогли захопити село тільки після того, як застосували отруйні гази. У с. Поториці в 1946 році під час бою з бандою українських буржуазних націоналістів загинув С. Пустельников. Йому посмертно було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.