Великі Мости, Сокальський район, Львівська область
ВЕЛИКІ МОСТИ (до 1959 року — районний центр) — місто районного підпорядкування, розташоване на річці Раті, за 32 км від районного центру по шосейній дорозі Львів — Сокаль. До найближчих залізничних станцій Гірник, Сілец — 16 км. Населення — 4110 чоловік. Міській Раді підпорядковане с. Борове.
Колгосп «Ленінський шлях», до якого входять Великі Мости, має 2896 га земельних угідь. Вирощуються зернові (пшениця, жито), технічні (льон) та овочеві культури. Напрям у тваринництві м’ясо-молочний. Допоміжні підприємства — млин, механічна майстерня. У 1954 році створено великомостівське відділення «Заготльону», а у 1961 році на базі великомостівської PTC — «Сільгосптехніку». Є міське споживче товариство, 2 лісництва (Великомостівське та Бутинське). Побудовано та реконструйовано цегельний завод. Працюють пекарня, цехи по виробництву меблів, безалкогольних напоїв, плодоконсервний та ковбасних виробів.
У місті — середня школа, середня школа робітничої молоді, Будинок культури на 250 місць, міська бібліотека для дорослих та дитяча бібліотека, музична школа. Функціонують лікарня на 125 ліжок, дитяча та жіноча консультації. У 1955 році закладено парк ім. Т. Шевченка, де споруджено пам’ятник Кобзарю. У 1957 році побудовано стадіон, розбито парк Миру.
Перша письмова згадка про Великі Мости відноситься до XV століття. Так, у записах королівського збирача податків відзначається, що з 1472 року на лівому березі Рати серед лісів існувало поселення Мости, або Міст. Щоб полегшити переправу через Рату, жителям Мостів поставили вимогу побудувати мости. їх було побудовано чотири. Можливо, звідси і пішла назва поселення.
Економічному розвиткові Великих Мостів сприяло вигідне розташування на торговельному шляху, що йшов на Белз. Цим шляхом вторгалися і ворожі війська, які грабували і розоряли населення. 6 червня 1559 року місту було надане магдебурзьке право. Воно мало свій герб: щит, на якому зображено сокиру і стрілу. Великі Мости інтенсивно заселялися, перетворюючись у значний торговельний центр. У грудні 1895 року У Мостах було скликане народне віче, на якому виступив з великою промовою Іван Франко.
Початок XX століття приносить населенню Мостівщини нові страждання, викликані дальшим посиленням експлуатації та стихійними лихами. Особливо тяжким був 1912 рік. Вийшли з берегів річки Рата і Свиня, затопили частину міста, залили поля, на яких загинула озимина. Восени пішли дощі, що згноїли збіжжя у копах, перешкодили обробітку землі під озимину і багато її залишилося не засіяною. Осінь 1913 року знову була дощовою. Почався голод. Активізується процес еміграції населення в Америку.
У 1920—30-х роках у Великих Мостах існували підпільні організації КПЗУ та КСМЗУ. В 1939 році з перших днів Радянської влади обираєься міська Рада депутатів трудящих, першим головою якої був комуніст Олексин. Весною 1941 року приступили до організації колгоспу. Під час гітлерівської окупації в урочищі «Бабка» було розстріляно кількасот мирних громадян, понад 200 чоловік молоді вивезено на примусові роботи у Німеччину. Визволене місто радянськими військами у липні 1944 року.