Стара Сіль, Старосамбірський район, Львівська область
СТАРА СІЛЬ — селище, центр селищної Ради, розташоване на північний захід від райцентру. Населення — 2800 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Воли, Стара Ропа, Тварі.
Земельна площа колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС становить 2300 га угідь. Виробничий напрям господарства — тваринництво та вирощування льону і цукрових буряків.
Селище має середню школу, бібліотеку, клуб. Функціонує лікарня на 25 ліжок. Є побутовий комбінат. Заснування Старої Солі відноситься до 1255 року.
Ченці тутешнього монастиря варили сіль спочатку для власного вжитку, а потім — на продаж. У 1421 році село дістало магдебурзьке право з назвою Зальцборк і привілеєм проводити на тиждень 2 ярмарки та 2 торги, на яких продавали свої вироби місцеві ремісники. На початку XVI століття дрібні промисли були переобладнані на підприємство мануфактурного типу. На 1565 рік в місті налічувалось 84 будинки, 32 ремісники, 18 комірників. Прибуток від солеваріння у 1575 році становив 20 тис. злотих на рік.
Найбільш було розвинене гончарне та цегельно-кафельне виробництво. Дозволялось вільно варити пиво та курити горілку на продаж.
Криза кріпосництва і часті епідемії зумовили занепад міста у другій половині XVII століття. На 1711 рік було заселено лише 57 будинків, 34 садиби зруйновані, тільки 27 господарів та 12 загородників мали худобу. У 1631 році жителі Старої Солі і населення прилеглих сіл, що обслуговували цей центр солеваріння, на утиски старости та феодалів «вчинили бунт», що тривав кілька місяців.
В другій половині XVIII століття містечко економічно пожвавилось. В 1768 році тут було 7 різних цехів з 123 ремісниками і вироблялось 38 600 бочок солі. За обсягом продукції село займало третє місце в Галичині після Дрогобича та Калуша. Вичерпання запасів солі привело до припинення у 1853 році солеваріння і до остаточного занепаду міста.