Стрийський район, Львівська область
Стрийський район розташований в південно-західній частині області, межує з Миколаївським, Дрогобицьким та Сколівським районами Львівської області та Долинським районом Івано-Франківської області. Територія району становить 806 кв. км, населення 65,7 тис. чоловік. Через територію району проходить залізнична колія Львів — Чоп та автомагістраль Львів — Мукачево, не рахуючи численних відгалужень до населених пунктів.
В складі району 21 сільська Рада, міська і 2 селищних Ради, 82 населених пункти.
У фізико-географічному відношенні територія району охоплює рівнинний район Прикарпаття, частина якого вкрита лісами (переважно бук, граб, ялина, смерека). Грунти — середньо-підзолисті. Середньорічна температура повітря + 7° + 8° (січень — 4°, червень, липень +18, +19°).
Район багатий природним газом (смт Дашава), будівельним каменем, щебнем, пісковиком і сланцями.
На території району розташовано 4 промислових підприємства: (крім підпорядкованих Стрийській міській Раді) лісгоспзаг, щебзавод, спиртзавод і районне об’єднання «Сільгосптехніка». Вартість валової продукції цих підприємств в 1966 році становила 2269 тис. крб. За семирічку валова продукція зросла на 1115 тис. крб. Крім того, в районі є райпобуткомбінат, райміжколгоспбуд, лукомеліоративна станція, рибгосп, шляховий відділ тощо.
В районі є 18 колгоспів. Напрямок сільськогосподарського виробництва — м’ясо-молочне тваринництво з розвитком льонарства.
Сільськогосподарські угіддя становлять 44 605 га, що дорівнює 55 проц. площі району, з них орної землі 25 770 га. Сіножаті і пасовища становлять 22,5 проц. площі району, ліси — 22 проценти.
Невпинно зростає економіка колгоспів. Так, грошові прибутки колгоспів у 1966 році становили 6,2 млн. крб., що вдвоє перевищує рівень 1961 року. Питома вага тваринництва у прибутках колгоспів становить 51,6 проц., а частка льону в реалізації рослинницької продукції складає понад половину. Урожайність зернових культур зросла з 6,6 цнт з га в 1962 році до 14,5 цнт в 1966 році. Середній виробіток на одного колгоспника становив у 1966 році 293 карбованці.
Тваринництво району по всіх категоріях господарств на 1967 рік характеризується такими даними: великої рогатої худоби—26 480 голів, в тому числі 14 304 корови (59 голів на 100 га с/г угідь, в тому числі 32,3 корови), свиней — 11 848 (на 100 га — 27,7) голів, овець і кіз — 6560 голів. Колгоспне тваринництво в основному спеціалізоване: два колгоспи спеціалізуються по виробництву м’яса великої рогатої худоби, два — по виробництву свинини, два — в галузі птахівництва тощо.
Сільське господарство оснащене досконалою сільськогосподарською технікою. В 1967 році в колгоспах було 226 тракторів, 58 зернових комбайнів, 26 силосозбиральних і 14 бурякозбиральних комбайнів та багато іншої техніки. Рівень механізації робіт в рослинництві досягає 75—80 проц., в тваринництві — 35—40 процентів.
До складу Стрийського ліспгоспзагу входить 8 лісництв. Загальна площа 34 946 га, лісів — 31 040 га, з яких на Стрийський р-н припадає 10 767 га лісів. Є звірогосподарство, що спеціалізується на вирощуванні цінного хутряного звіра — норки. За роки Радянської влади значно зріс добробут трудящих. Показово, що оплата праці колгоспників у розрахунку на одного працюючого в середньому зросла з 0,8 крб. в 1962 році до 1,6 крб. в 1966 році. Широких масштабів набуло житлове будівництво. Тільки за роки семирічки споруджено 3809 житлових будинків робітників, колгоспників та інтелігенції, 6 шкіл, 3 Будинки культури.
Виросла купівельна спроможність трудящих району. Якщо в 1965 році товарооборот торгових підприємств району складав 10,8 млн. крб., то в 1966 році він дорівнював уже 11,6 млн. крб., або збільшився на 8,8 процента.
Потреби трудящих в промислових та продовольчих товарах забезпечують 170 торгових точок, в числі яких 130 магазинів роздрібної торгівлі та 40 підприємств громадського харчування. Є дві хлібопекарні, ковбасний цех та цех безалкогольних напоїв.
На 1967 рік трудящих обслуговували 19 поштових відділень, всі села району радіофіковані, телефонізовані і електрифіковані. Населення виписує близько 53 тис. примірників газет і журналів, що становить приблизно 850 примірників на 1000 жителів. З 1939 року виходить районна газета «Будівник комунізму» (раніше — «Ленінським шляхом») тиражем 13 тис. екземплярів.
До 1939 року в районі була тільки одна приватна лікарня. На 1967 рік в районі діяло 6 дільничних лікарень на 475 ліжок, 6 колгоспних родильних будинків, 52 медпункти. Трудящих району обслуговують 34 лікарі та 244 чол. середнього медперсоналу. За роки Радянської влади відкрито 19 дошкільних дитячих закладів на 750 дітей. Про високий рівень медичного обслуговування свідчить той факт, що порівняно з 1955 роком дитяча смертність скоротилась з 11 до 2,8 процентів.
Не лишилося і згадки про сумну спадщину минулого, коли в районі близько 80 проц. населення було неписьменним. На 1967 рік в районі діяло 10 середніх шкіл, 32 восьмирічні і 16 початкових шкіл, в яких навчалося понад 10 тис. учнів і працювало близько 810 вчителів з вищою та середньою освітою. Понад 588 робітників і колгоспників одержують середню освіту без відриву від виробництва.
До возз’єднання в складі Радянської України на Стрийщині було лише 15 громадських клубів, 12 читалень та 4 бібліотеки. У 1967 році в районі було 5 Будинків культури, 58 клубів на 8500 місць (з них 10 колгоспних), 62 бібліотеки (15 з них працюють на громадських засадах) з книжковим фондом півмільйона примірників. В районі створено 3 народних університети (правових і педагогічних знань та університет працівників торгівлі).
За високі показники в розвитку колгоспного виробництва 145 передовиків району нагороджено орденами і медалями Союзу РСР. Високого звання Героя Соціалістичної праці удостоєна Меланія Гаврилів — майстер льонарства. Орденом Леніна нагороджені льонарі Галина Білецька, Христина Байтало, чабан Віра Гапчак, свинарка Юлія Батько, голова колгоспу ім. В. І. Леніна М. М. Іванов, комбайнер В. І. Войцехович, доярки С. Я. Пшик, М. М. Мельник та інші. В районі проживає одна з зачинателів руху передовиків сільського господарства на Україні Ганна Швидка, нагороджена ще в довоєнні роки орденом Леніна.
Суспільно-політичне життя в районі очолює районна партійна організація, що налічує близько 900 комуністів, об’єднаних в 40 первинних парторганізаціях. Комуністи трудяться на важливіших ділянках економічного і культурного життя.
Район славиться революційними традиціями боротьби за возз’єднання з УРСР. Тут проходили масові рухи трудящих в квітні 1926 року, зв’язані з розстрілом в Стрию безробітних (так звана, стрийська «Кривава середа»), масові селянські страйки 1929 року. Революційно-визвольну боротьбу очолював Стрийський окружком КПЗУ.
З села Конюхів походить учасник громадянської війни, нині генерал у відставці Стеца Остап Антонович.