Жидачівський район, Львівська область
Жидачівський район утворений 4 грудня 1939 року і до травня 1959 року належав до колишньої Дрогобицької області. В 1959 році до його складу ввійшла територія ліквідованого Журавнівського, а в січні 1962 року — Ходорівського району. Сучасні межі визначені Указом Президії Верховної Ради УРСР та рішенням виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 8 грудня 1966 року. Площа району — 1006 кв. км. Населення — 102,8 тис. чоловік, переважно українці. Живуть також росіяни і поляки. Міське населення становить 30 проц. Найбільші міста — Жидачів і Ходорів.
Район розташований у південно-східній частині області і межує з Миколаївським, Стрийським, Перемишлянським районами Львівської області і з Долинським, Калуським та Рогатинським районами Івано-Франківської області.
Через Жидачівський район проходять залізничні магістралі Стрий—Тернопіль і Львів—Івано-Франківськ, а також важливі автомобільні шляхи Миколаїв—Ходорів, Миколаїв—Жидачів—Журавне, Стрий—Жидачів—Ходорів—Рогатин.
Поверхня району являє собою хвилясту рівнину, розчленовану долинами численних річок, балками і ярами. Річки належать до басейну Дністра. Найбільші з них — Дністер і його праві притоки Стрий і Свіча. Клімат помірно-континентальний, зима м’яка, літо помірно жарке. Є багато корисних копалин: сірка, торф, ангідридний камінь, крейда, гіпс, мергель, вапняк, кварцовий пісок, глини керамічні червоні, вогнетривкі та бетоніти.
На території району трапляються острівні ліси, переважно листяних порід (граб, дуб). Більші лісові масиви є в південній частині району. Грунтово-кліматичні умови сприятливі для вирощування пшениці, жита, кукурудзи, гречки, цукрових буряків, льону, картоплі.
До возз’єднання Західної України з Радянською Україною на території сучасного Жидачівського району переважало напівфеодальне сільське господарство. За роки Радянської влади тут виросли великі промислові підприємства, зокрема Жидачівський картонно-паперовий комбінат, введений в дію в 1951 році, Ходорівський завод пральних машин, який став до ладу в 1964 році. Реконструйовано і розширено два великі підприємства у Ходорові — цукровий комбінат і м’ясокомбінат. Енергетичне господарство базується на природному газі (із Дашавського родовища).
Через територію району проходить газопровід Дашава—Київ, який обслуговує розташовану поблизу Жидачева Кохавинську газокомпресорну станцію, а також нафтопровід «Дружба» і -лінія високовольтної передачі, що подає струм в Угорщину.
Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, цукрових буряків, льону, картоплі та на тваринництві м’ясо-молочного напряму. В районі — 26 колгоспів і 3 радгоспи.
У 1967 році посівна площа становила 50 478 га, в т. ч. під зерновими було зайнято 20 006 га, з них під озимою пшеницею — 14 905 га, житом — 1062 га, озимим ячменем — 840 га, бобовими — 696 га; під технічними культурами — 6508 га, в т. ч. під цукровими буряками 3715 га і льоном — 2408 га; під овочево-баштанними — 8681 га і кормовими — 15 283 гектари.
За останні роки колгоспи і радгоспи району значно розширили матеріально-технічну базу. Вони мають 343 трактори, 198 комбайнів та велику кількість інших сільськогосподарських’ машин. На території району працює два відділення «Сільгосптехніка».
Кількість великої рогатої худоби в колгоспах і радгоспах району становить 28465 голів, у т. ч. корів — 9014; господарства мають також 17 890 голів свиней і 5275 — овець і кіз. 25 колгоспів мають пасіки.
Із 110 сіл району 109 електрифіковано. Газифіковано 15 населених пунктів, у т. ч. 2 міста і селище міського типу.
В районі працює 275 торговельних точок, мережа громадського харчування налічує 109 підприємств, з яких у селах — 53.
Район має значну кількість медичних закладів, зокрема 8 лікарень на 660 ліжок. У закладах охорони здоров’я працюють 86 лікарів і 460 чоловік середнього медичного персоналу.
Високого рівня досягли народна освіта і культура. В районі 104 загальноосвітні школи, з них початкових — 38, восьмирічних — 53, десятирічних — 13, шкіл-інтернатів — 2. У школах навчається 17 240 учнів і працює 1075 учителів. До послуг трудящих 85 бібліотек з книжковим фондом 767,7 тис. примірників, 103 клуби та будинки культури, з них у селах — 90. Працює 96 стаціонарних кіноустановок. Розвивається художня самодіяльність. Майстерність деяких колективів не поступається перед професіональними, зокрема хорових колективів Ходорівського і Журавнівського будинків культури.