Золочівський район, Львівська область
Золочівський район утворений у грудні 1939 року. Він межує на сході з Зборівським районом Тернопільської області, на півночі — з Бродівським, на заході — з Кам’янко-Бузьким та Пустомитівським і на півдні — з Перемишлянським районами Львівської області. Площа — 1,1 тис. кв. км. Населення — 85,8 тис. чол., у т. ч. міського — 22,6 тис. (26,3 проц.). Густота населення на один кв. км — 77,2 чол. Району підпорядковані 2 селищні, 1 міська та 25 сільських Рад.
Через територію району проходить залізнична лінія Львів — Київ і шосейні автостради Львів—Київ та Львів—Івано-Франківськ.
З корисних копалин у районі є дрібнозернисті та кварцево-вапнякуваті піски, буре вугілля, вапняки, мергелі, керамічна глина і торфові поклади.
Головний напрям господарства району — сільськогосподарське виробництво та легка промисловість, яка спеціалізується на переробці сільськогосподарської сировини.
За вартістю продукції головне місце у районі належить харчовій промисловості, яка представлена головним чином м’ясомолочним, цукровим, плодоконсервним, а легка — швейним виробництвами і фабрикою по виробництву килимів. Значного розвитку набуло виробництво цегли та черепиці. Всього на території району розташовано 17 промислових підприємств, валова продукція яких становила у 1966 році 22,1 млн. карбованців.
У промисловому і сільськогосподарському виробництві, культурному будівництві району працює понад 600 спеціалістів з вищою освітою.
Земельні угіддя району становлять 70,3 тис. га, у т. ч. орної землі — 48,0 (43,9 проц.), сіножатей і випасів — 21,3 тис. (19,6 проц.). В районі є 28 колгоспів, один радгосп, 2 відділення «Сільгосптехніки».
Колгоспи і радгосп мають 68,1 тис. сільськогосподарських угідь, у т. ч. 46,6 тис. орної землі, 4,2 тис. га лісів, 969 га садів, 1,0 тис. га водоймищ та 20,0 тисяч лугів і пасовищ.
Основний напрям сільського господарства району — зерново-тваринницький із значною питомою вагою технічних культур. Тваринництво має м’ясо-молочний напрям. У 1966 році посівні площі району становили 45,8 тис. га, у т. ч. під зерновими — 18,4 (46,7 проц.), технічними — 6,8 тис. (14,1 проц.), овочевими і картоплею — 2,6 тис. (6,5 проц.), кормовими — 18,0 тис. (35 процентів).
Найважливішою зерновою культурою є пшениця, яка в 1966 році займала 13,7 тис. га. Валовий збір зерна цієї культури становив 278,9 тис. цнт або 19,1 цнт з кожного га. Провідною технічною культурою є цукрові буряки, якими було засіяно 5,5 тис. га. Валовий збір цукросировини становив 1331,9 тис. центнерів.
Соціалістичне сільське господарство району— це нині високомеханізована галузь народного господарства. Технічна озброєність колгоспів за останні роки значно зросла. На полях району працює тепер 352 трактори, 192 комбайни, 287 вантажних автомашин.
Широке застосування механізмів на найбільш трудомістких роботах: збиранні зернових, молотьбі, вирощуванні просапних культур сприяє зміцненню економіки колгоспних господарств. На фермах широко використовується електроенергія, яка теж значно полегшує працю тваринників.
За роки Радянської влади у колгоспах виросли нові капітальні тваринницькі приміщення. В них утримується 31,2 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 10,5 тис. корів, 17,6 тис. свиней, 5,3 тис. овець і кіз та 28 тис. шт. птиці. На 100 га сільськогосподарських угідь в колгоспах і радгоспі припадає по 44,2 голови великої рогатої худоби і 40,8 свиней. Виробництво тваринницької продукції становить: м’яса у забійній вазі — 21,8 тис. цнт (або 32,0 цнт на 100 га угідь), молока — 195,6 тис. цнт (або 277,4 цнт на 100 га угідь).
За трудові успіхи у народному господарстві орденами і медалями Радянського Союзу нагороджено 2020 чол. За бойові заслуги на фронтах Великої Вітчизняної війни урядових нагород удостоєні 2 тис. чоловік.
З року в рік зростає матеріальний добробут і культурний рівень трудящих. Основна сума бюджету витрачається на розвиток культури і освіти та на поліпшення медичного й побутового обслуговування населення. У 1966 році з бюджету району на розвиток освіти було асигновано 2,6 млн. крб., охорони здоров’я — 1,5 млн., культури — 264,3 тис. крб., виплачено пенсій на суму 2,320 тис. крб, у т. ч. колгоспникам — 1215,5 тис., державну допомогу багатодітним і одиноким матерям на суму 119 тис. карбованців.
До послуг мешканців району — понад 290 торговельних підприємств. У районі систематично зростає продаж населенню товарів широкого вжитку. Так, в 1964 році продано населенню 4,1 тис. радіол і радіоприймачів, 1300 телевізорів, 1046 пральних машин, 287 холодильників, 315 мотоциклів та моторолерів, 19 піаніно, 77 пилососів та багато інших товарів культурно-побутового призначення на загальну суму 1 млн. 687 тис. крб., у 1966 році — на суму 1 млн. 864 тис. крб. Нині у користуванні трудящих району є 895 мотоциклів, 104 автомашини, 1700 телевізорів, 4123 радіоприймачі, 17,7 тис. радіоточок тощо.
У районі функціонує 2 поштових відділення, 2 телеграфи, 30 ощадних кас, вкладниками яких є 12,5 тис. трудівників. їх трудові збереження становлять 3 млн. 400 тис. карбованців.
В 1966—1967 навчальному році у районі працювали 97 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 92 денні і 5 вечірніх, в яких навчалося 14,3 тис. учнів. У школах району трудиться 1076 вчителів, в т. ч. 111 відмінників народної освіти. Понад 530 дітей дошкільного віку виховуються у 6 дитячих садках.
За роки Радянської влади у районі відкрито в усіх населених пунктах культосвітні заклади. Нині тут діє 64 клуби, районний Будинок культури, 4 кінотеатри і 83 кіноустановки, 2 музеї, 60 масових, 8 профспілкових і 5 колгоспних бібліотек з книжковим фондом 721,726 тис. примірників. Трудівники району передплачують 69,1 тис. примірників газет і журналів. У районі виходить 6 багатотиражок, 106 стінних газет та райгазета «Ленінське слово».
При культурно-освітніх закладах району працює 5 університетів культури, 386 гуртків художньої самодіяльності, в яких бере участь 4,9 тис. чол. У 1964 році колективи гуртків художньої самодіяльності сіл Єлиховичі і Струтин виступали на обласному огляді, а села Куровичі і районного Будинку культури — на республіканському.
Медичне обслуговування населення району здійснюється широко розвиненою мережею лікувальних закладів. Нині тут працює 10 лікарень на 630 ліжок, 76 медпунктів, 3 сільські амбулаторії. Про здоров’я трудящих дбають 92 лікарі і 471 працівник середнього медичного персоналу.
За роки Радянської влади у районі проведено значне житлове будівництво. Тільки в 1965—1966 рр. за рахунок держави споруджено 27 будинків загальною площею 7,6 тис. кв. метрів. Крім того, у міській і сільській місцевостях в 1965— 1966 рр. населення на власні кошти збудувало 408 житлових будинків загальною площею 20 тис. кв. метрів.
Районна партійна організація, яка налічує в своїх рядах 2086 членів КПРС, мобілізує трудівників на успішне виконання нового п’ятирічного плану. Бойовим помічником партійної організації є комсомол.
В районі створено 124 комсомольські організації, які об’єднують 7163 члени ВЛКСМ.
У виконанні цих важливих завдань активну участь беруть народні дозорці, агітатори, лектори. 747 лекторів, які об’єднані у 54 організаціях товариства «Знання», прочитали протягом 1966 року понад 10 тис. лекцій. На підприємствах, установах, колгоспах району несуть палке слово у маси понад 1,8 тис. агітаторів, які об’єднані у 58 агітколективах. Значну виховну роботу проводять 54 народні дружини, 54 товариські суди, члени товариства по охороні природи. Робота по фізичному вихованню трудящих району зосереджена у 5 спортивних товариствах, в яких налічується понад 4,9 тис. спортсменів-розрядників.
Новим п’ятирічним планом передбачається значне розширення промислового і сільськогосподарського виробництва. На кінець п’ятирічки район вироблятиме в рік 4,8 тис. тонн м’яса, 25,9 тис. тонн молока, 2,5 млн. шт. яєць. У районі буде побудовано 8 восьмирічних і початкових шкіл, 4 дошкільні заклади, 9 культурно-освітніх установ, 2 медпункти, а в селах намічено спорудити 2 тис. індивідуальних житлових будинків.