Від редакційної колегії тому Миколаївська область
Краєм корабелів, машинобудівників і хліборобів називають радянські люди орденоносну Миколаївщину. На берегах Чорного моря, Дніпро-Бузького лиману і повноводних річок могутньо дихають її верфі, порти і пристані. Океанськими просторами планети курсують каравани потужних суден, створені руками миколаївських трударів.
Миколаївська область славиться продукцією суднобудівної промисловості, вносить великий вклад у розвиток легкої і харчової промисловості, будівництво шляхових машин, підйомно-транспортного устаткування, гідроапаратури, великопанельного домобудування тощо.
Тепер за один день в області випускається стільки продукції, скільки до революції за 150 днів. Тільки в Миколаєві обсяг промислового виробництва проти 1913 року зріс у 190 разів. «Зроблено у Миколаєві» — цю марку можна побачити на китобазах і риболовних траулерах, асфальтоукладачах і цементно-бетонних машинах, насосах і трансформаторах. В усі кінці Радянського Союзу, у братні соціалістичні держави та багато інших країн йде ця продукція. На міжнародних виставках у Брюсселі і Монреалі миколаївські вироби були удостоєні золотих медалей.
На неозорих просторах причорноморських степів колоситься золота пшениця, добре родять соняшник, кукурудза, цукрові буряки, рясніють соковитими плодами сади й виноградники. Щороку у державні засіки хлібороби Миколаївщини засипають 50—60 мільйонів пудів зерна. Славиться область і розвинутим м’ясо-молочним тваринництвом.
За роки Радянської влади широкого розвитку в краї набули освіта, наука, культура, зріс добробут трудящих. Невпізнанно змінилися міста і села області.
Всі свої сили, досвід і енергію віддають трудящі області боротьбі за справу ленінської партії, за дальший розквіт Соціалістичної Батьківщини, за торжество комунізму.
Свідченням загальнонародного визнання їх вагомого вкладу у справу комуністичного будівництва було нагородження області 1958 року орденом Леніна, а 1970 року Миколаєва — орденом Трудового Червоного Прапора. За звитяжну працю понад 200 тис. трудівників міст і сіл області тільки за післявоєнний час відзначено урядовими нагородами. Близько 200 чоловік удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу і Героя Соціалістичної Праці, 1300 — кавалери ордена Леніна, 190 — ордена Жовтневої Революції. Серед корабелів і машинобудівників чимало лауреатів Ленінської і Державної премій СРСР.
Книга «Миколаївська область» — один із 26 томів «Історії міст і сіл Української РСР», що видаються за рішенням ЦК КП України, присвячена висвітленню історії цього краю. У написанні книги на громадських засадах взяли участь понад З тис. ветеранів праці, старих більшовиків, викладачів вузів, технікумів і шкіл, краєзнавців, працівників культурно-освітніх закладів, журналістів, представників інженерно-технічної інтелігенції, партійних, радянських, профспілкових працівників. Керівництво підготовкою цієї книги здійснювала Головна редакційна колегія. Науково-методичну допомогу під час роботи над томом авторському колективу та обласній редколегії подавав Інститут історії АН УРСР. Наукове редагування та видання тому здійснене Головною редакцією Української Радянської Енциклопедії Академії наук УРСР. У книзі, крім історико-економічного нарису про область, вміщено 51 нарис про міста, найважливіші селища міського типу і села та 185 довідок про села — центри селищних і сільських Рад.
Читач знайде тут матеріали про історію заселення і освоєння краю, про визвольні походи героїчних захисників українського народу — запорізьких козаків проти султанської Порти, про боротьбу трудящих Миколаївщини проти експлуататорів та іноземних поневолювачів.
Особливе місце в томі відведено питанням формування робітничого класу на Миколаївщині — одного з великих бойових загонів українського пролетаріату. Неоціненне значення для розвитку революційного руху в краї мали праці В. І. Леніна, його конкретні поради та вказівки соціал-демократичним організаціям. Значне місце відведено в нарисах діяльності учнів і соратників В. І. Леніна — Г. І. Петровського, В. П. Ногіна, Ф. А. Сергеева (Артема), Л. М. Сталь та інших більшовиків, які багато зробили для організації робітників і селян Миколаївщини, згуртування їх на боротьбу проти царизму і капіталізму.
Використовуючи багатий документальний матеріал, автори книги широко показують революційно-перетворюючу роль робітників і трудящих селян у боротьбі за перемогу соціалістичної революції, діяльність партійного підпілля, партизанський рух проти інтервентів та білогвардійців у 1918—1920 рр. Яскравими сторінками в історію громадянської війни увійшли героїчна боротьба трудящого селянства Миколаївщини проти денікінщини, створені ним Баштанська та Висунська республіки.
У книзі широко подається історія соціалістичних перетворень на Миколаївщині, участь трудівників міст і сіл області у звершенні ленінського плану побудови соціалізму в нашій країні, висвітлюється трудова звитяга робітників, селян й інтелігенції у боротьбі за здійснення соціалістичної індустріалізації, колективізації сільського господарства та культурної революції.
Багато сторінок присвячено учасникам Великої Вітчизняної війни, які захищали здобутки Великого Жовтня від фашистських катів. Діяльність «Миколаївського центру», підпільної комсомольської організації «Партизанська іскра», партизанських загонів і груп, безприкладний подвиг моряків-десантників під час визволення Миколаєва свідчать про безмежну відданість радянських людей соціалістичній Вітчизні.
Головні герої цієї книги — чудові люди Миколаївщини: робітники і селяни, вчені й інженери, інші представники радянської інтелігенції, комуністи і безпартійні, всі ті, хто самовідданою творчою працею прославляють рідну землю. У нарисах тому показано, як зростає їх політичний і культурний рівень, підвищується громадська активність, зміцнюється політична та ідейна єдність, непорушне соціалістичне братерство у боротьбі за виконання настанов XXIV з’їзду КПРС та XXIV з’їзду КП України, за світле майбутнє людства — комунізм.
Методологічною основою написання історії міст і сіл області були твори основоположників марксизму-ленінізму, матеріали партійних з’їздів та пленумів ЦК КПРС і ЦК КП України. Фактичною основою для створення цієї праці стали документи і матеріали Центрального державного історичного архіву СРСР, Центрального державного архіву Жовтневої революції, вищих органів державної влади та органів державного управління СРСР, Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, Центрального державного архіву Радянської Армії, Архіву Інституту історії партії ЦК КП України, Центрального державного архіву Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР, архівів Миколаївського та Одеського обкомів КП України, Миколаївського, Херсонського, Хмельницького, Одеського, Кіровоградського обласних державних архівів, Книжкової палати УРСР, Миколаївського краєзнавчого музею, районних архівів області, статистичних управлінь, періодичної обласної і районної преси, краєзнавчої літератури, а також спогади, поради і рекомендації учасників революційних подій, громадянської і Вітчизняної воєн, старожилів. Широко використали автори й усну народну творчість, твори літератури і мистецтва.
Докорінні зміни, що сталися в економіці і культурі краю за роки Радянської влади, відбивають і фотоілюстрації та карти, вміщені в книзі.
Редколегія висловлює глибоку подяку всім, хто брав участь у створенні тому «Миколаївська область», що сприятиме дальшому вивченню, систематизації і узагальненню героїчного минулого і сучасного трудящих Миколаївщини, які в братній сім’ї радянських народів успішно крокують по шляху до комунізму.