Таборівка, Вознесенський район, Миколаївська область
ТАБОРІВКА — село (до 1946 року два села — Табори Перші і Табори Другі), центр сільської Ради. Розташована на берегах річки Мертво-воду, притоки Південного Бугу, за 6 км на північ від районного центру і за 7 км від залізничної станції Вознесенськ. Населення — 1543 чоловіка.
У селі — центральна садиба колгоспу ім. Леніна, за яким закріплено 3454 га орної землі. Основний напрям господарства — зернове виробництво. Вирощується переважно пшениця, ячмінь, кукурудза, з технічних культур — соняшник, коноплі, цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. У колгоспі працює заслужений механізатор УРСР І. І. Шалапін. 81 колгоспник нагороджений орденами і медалями; завідуюча сортосадом В. І. Требушенко — орденом Леніна, пташниця Г. Ф. Бойко — орденом Трудового Червоного Прапора, 4 чоловіка були учасниками Виставки досягнень народного господарства СРСР та Виставки передового досвіду у народному господарстві Української РСР.
За післявоєнні роки в Таборівці збудовано будинок тваринників, холодильник, два бригадних будинки на виноградниках, овочесховище, 9 тваринницьких приміщень. Понад 400 будинків колгоспників перебудовано. В селі є гранітний кар’єр з щорічним видобутком продукції на 84 тис. куб. метрів. Тут зайнято 96 робітників та службовців.
В Таборівці є початкова, восьмирічна і середня школи, 2 дитячі садки, будинок культури, бібліотека. У колгоспі видається багатотиражна газета «Ленінська правда». Працюють 2 магазини.
Село засноване у XVIII ст. Тут були літні табори Бузького козацького війська. Серед вихідців Таборівки — генерал-майор авіації І. М. Резниченко.