Болградський район, Одеська область
Белградський район розташований у південно-західній частині області. Утворений у 1940 році. Межує на півночі з Тарутинським, на сході — Арцизьким, на півдні — Ізмаїльським районами Одеської області, а на заході з Молдавською PСP. Площа 1465 кв. км. Населення 81,8 тис. чол., у т. ч. сільського — 65,9 тис. чол. (80,4 проц.). Густота населення 56 чол. на 1 кв. км. В районі 21 населений пункт, які підпорядковані міській та 15 сільським Радам.
Через північно-західну частину території району проходить залізниця Рені— Кишинів. У багатьох напрямках його перетинають автошляхи.
В економіці переважає сільськогосподарське виробництво, яке дає 65 проц. валової продукції.
Рельєф рівнинний. Грунти в основному чорноземні. Безморозний період триває 205 діб. Річна кількість опадів 400—420 мм. Природні умови сприятливі для культури зернових, соняшнику і винограду. За останні роки розширюються масиви штучно зрошувальних земель (близько 5 тис. га). Понад три чверті території району займають сільськогосподарські угіддя — 110 280 га, в т. ч. орної землі — 86 522 га (78,5 проц.), сади і виноградники — 7644 га (6,9 проц.).
В районі 2 радгоспи та 16 колгоспів. В сільському господарстві переважає тваринництво, яке дає 60,5 проц. продукції сільського господарства району. Значне місце посідає вівчарство. В 1967 році було 38,8 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 11 тис. корів; 48,3 тис. свиней, 82,1 тис. овець. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає 35,3 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 10 корів; 74,4 вівці; на 100 га ріллі утримувалось 55,8 свині. В 1966 році на 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 26,7 цнт яловичини, 196 цнт молока, 6,6 цнт баранини та 1,35 цнт вовни; на 100 га ріллі — 29,3 цнт свинини. В середньому з 1962 по 1967 рр. вироблено м’яса на 100 га ‘угідь по 39,6 цнт, у т. ч. свинини по 21,1 цнт; молока —167,4 центнера.
Продукція зернових і технічних культур складає 39 проц. валової продукції сільського господарства району. Посівна площа в 1966 році становила 85 924 га, в т. ч. під зерновими — 41 787 га (48,6 проц.), технічними — 12110 га (14,1 проц.), кормовими — 28315 га (32,9 проц.). Основні зернові культури — озима пшениця та кукурудза, основна технічна культура — соняшник. В 1966-68 рр. зібрано по 22,8 цнт з га пшениці, 26,9 цнт кукурудзи, 15,4 цнт соняшнику, 47,7 цнт винограду та по 70 цнт овочів з гектара. Середня врожайність сільськогосподарських культур за 1962— 1967 рр. становила: озимої пшениці по 20 цнт з га, кукурудзи (в зерні) — по 26,5 цнт, соняшнику — по 16,3 цнт, винограду — по 41,5 цнт, овочів — по 81 цнт з гектара.
Сільськогосподарське виробництво має міцну матеріально-технічну базу. В радгоспах та колгоспах працюють 860 тракторів та 294 комбайни. Район повністю електрифіковано від державної електромережі. Механізовані всі орні роботи, збирання зернових і соняшнику; очистка зернових механізована на 98 проц., водопостачання на тваринницьких фермах — на 78 процентів.
В районі 12 підприємств, на яких зайнято 1728 робітників і службовців.
67,2 проц. промислової продукції виробляє харчова промисловість. Найбільші підприємства: сирзавод, харчокомбінат, швейна фабрика та побуткомбінат.
До послуг трудящих розгалужена торговельна мережа: 262 магазини й палатки; діє 53 підприємства громадського харчування. У 1966 році населенню продано товарів на суму 20 843 тис. карбованців.
У роки семирічки в районі невпинно зростало житлове будівництво. Тільки в селах за допомогою державних кредитів і колгоспів споруджено 1646 індивідуальних будинків. В районному центрі за рахунок держави збудовано 455 багатоквартирних благоустроєних будинків загальною площею 19426 кв. метрів.
Медична допомога трудящим району надається в 13 лікарнях на 590 ліжок, 17 фельдшерсько-акушерських пунктах, 15 колгоспних пологових будинках, в яких працює 75 лікарів і 335 чоловік середнього медичного персоналу.
Район має розгалужену мережу шкіл — 13 середніх, 8 восьмирічних і 2 початкові та 14 шкіл робітничої і сільської молоді. В закладах народної освіти працюють 876 учителів, 16 з них нагороджено значком «Відмінник народної освіти».
Мережа культурно-освітніх установ включає 20 клубів і будинків культури та 26 бібліотек з книжковим фондом 217 820 примірників. Крім того, 3 бібліотеки працюють на громадських засадах. У 1967 році населення передплачувало 860 примірників газет і журналів на кожну тисячу жителів. Районна газета «Дружба» видається з 1941 року. При будинках культури та клубах є 5 народних університетів культури і 202 гуртки художньої самодіяльності. Працює музична школа, 7 радіовузлів, 30 стаціонарних кіноустановок.
Добровільні спортивні товариства «Авангард», «Спартак» і «Колос» об’єднують понад 20 тис. фізкультурників, у т. ч. 2155 спортсменів-розрядників.
У районі двом передовикам сільськогосподарського виробництва присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.