Кислиця, Ізмаїльський район, Одеська область
КИСЛИЦЯ — село, центр сільської Ради. Розташована на березі озера Катлабуху, за 22 км від райцентру. Населення — 4260 чоловік.
На території села міститься спеціалізоване господарство — плодоовочевий радгосп ім. Кірова, який має 6321 га землі. Виробничий напрям — вирощування томатів, баклажанів, перцю, моркви, зеленого горошку. Радгосп постачає овочі Ізмаїльському консервному комбінату. Загальна середня врожайність овочевих культур в 1967 році становила 95 цнт з га.
У селі також розташований рибоколгосп «Придунайський рибалка». Допоміжні галузі господарства: рільництво, виноградарство, городництво.
В Кислиці — восьмирічна школа, при якій діє консультаційний пункт Суворівської середньої заочної школи сільської молоді; Будинок культури на 500 місць, бібліотека. Працює швейна майстерня.
За післявоєнні роки в селі побудовано 300 житлових будинків.
Кислицю заснували в 1813 році переселенці з Молдавії. Жителі займались рільництвом і виноградарством. В липні 1899 року близько 150 найбідніших селян прибули до Болграду з вимогою до земської управи заставити ще не повністю викуплену ними надільну землю або дати їм субсидії у зв’язку з страшним голодом після недороду. Однак цей виступ селян жандарми придушили. Наприкінці липня 1911 року жителі Кислиці скинули примаря, після чого 14 селян були заарештовані.
Після Лютневої революції трудящі села утворили Раду. Делегатом на губернський селянський з’їзд вони обрали Г. М. Саса.
У лютому 1918 року загони Червоної гвардії і загін моряків на чолі з А. Г. Желєзняковим вели запеклі бої з румунськими військами біля с. Кислиці. В часи румуно-боярської окупації в селі була створена підпільна організація, яка готувала повстання проти загарбників. У 1925 році цю організацію було розгромлено, а 28 її учасників — заарештовано. Але боротьба з окупантами продовжувалася. У 1930 році відбулася сутичка місцевих рибалок з румунськими солдатами, що намагалися конфіскувати човен з рибою. У 1931 році селяни підпалили румунський прикордонний міст.