Кілійський район, Одеська область
Кілійський район розташований у південно-західній частині області. Утворений у 1940 році. Межує на заході з Ізмаїльським, на півночі — Татарбунарським і Арцизьким районами Одеської області, а вздовж лівого берега Дунаю — з Румунією. Площа 1,4 тис. кв. км. Населення 68,2 тис. чол., у т. ч. сільського — 33,7 тис. чол. (49,8 проц.). Густота населення 48,2 чол. на 1 кв. км. В районі є 19 населених пунктів, які підпорядковані 2 міським та 13 сільським Радам.
Основний вид транспорту — річковий, підтримується морський зв’язок з Одесою. Через територію району проходять три автошляхи (Одеса—Вилкове, Одеса—Ізмаїл, Вилкове—Кілія).
В економіці району дещо переважає промислове виробництво, яке дає 53,6 проц. продукції. Важливе місце посідає сільське господарство.
Рельєф рівнинний, увесь південний схід району займають плавні. В грунтах переважають, південні чорноземи. Безморозний період довготривалий — 210 діб. Річна кількість опадів — 370 мм. Штучно зрошується понад 5 тис. га; у 1970 році площа зрошуваних земель збільшиться до 30 тис. га, в т. ч. 8 тис. га — під посіви рису. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, конопель південних і винограду.
Сільськогосподарські угіддя займають 62 380 га, в т. ч. орні землі — 55 402 га (82,4 проц.), сади і виноградники — 4 727 га (9,3 проц.). В районі — 4 радгоспи і 14 колгоспів. Промисловий лов риби вздовж Дунайського узбережжя здійснюють З рибоколгоспи.
В сільському господарстві переважає рослинництво, яке дає 61,2 проц. продукції сільського господарства району. Посівна площа в 1966 році становила 53 280 га, в т. ч. під зерновими — 26 374 га (45,3 проц.), технічними — 6 810 га (12,8 проц.), кормовими культурами — 17 808 га (33,4 проц.). Основні зернові культури — пшениця, ячмінь, кукурудза, рис; основна технічна культура — коноплі південні. В 1966-68 рр. колгоспи і радгоспи зібрали всіх зернових культур по 28,9 цнт з га, в т. ч. озимої пшениці по 30,6 цнт з га, кукурудзи по 32,1 цнт з га і винограду по 40,4 цнт з гектара.
Тваринництво має м’ясо-молочний напрям. Значне місце посідає вівчарство. В 1967 році в районі було 28,3 тис. голів великої рогатої худоби, в т. ч. 8,6 тис. корів, 33,4 тис. свиней, 52,1 тис. овець. На 100 га сільськогосподарських угідь припадало 41,8 голови великої рогатої худоби, в т. ч. 11,6 корови, 65,3 вівці, на 100 га ріллі утримувалось 62,3 свині. На 100 га угідь вироблено 36,4 цнт яловичини, 237 цнт молока 1,17 цнт вовни, а на 100 га ріллі — 39,9 цнт свинини.
Колгоспи і радгоспи району мають 942 трактори і 206 комбайнів. Район повністю електрифіковано від державної електромережі. На 100 проц. механізовані всі орні роботи, збирання зернових і соняшнику; очистка зернових механізована на 98 проц., водопостачання тваринницьких ферм на—77 процентів.
В районному підпорядкуванні числиться 16 підприємств, на яких зайнято 2690 робітників та службовців. Промислова продукція підприємств харчової промисловості становить 75,6 проц. Найбільші з них — заводи виноградних вин, Вилківський рибозавод, Кілійський маслозавод. Металообробна промисловість в основному обслуговує потреби Кілійського порту по ремонту суден.
Торговельна мережа налічує 260 магазинів і палаток, 59 закладів громадського харчування. За 1965—1967 рр. товарооборот в середньому становив 17 343 тис. карбованців.
Щороку провадиться велике житлове будівництво. Протягом семирічки в районі споруджено 1769 будинків. У 1966 році збудовано 246 будинків загальною площею 13 849 кв. метрів.
Підвищується рівень медичного обслуговування населення. В районі є 11 лікарень на 555 ліжок та багато інших закладів охорони здоров’я, 75 лікарів, 356 працівників середнього медичного персоналу, в т. ч. 34 відмінники охорони здоров’я.
За роки Радянської влади створено розгалужену мережу закладів народної освіти: 10 середніх, 5 початкових, 14 восьмирічних шкіл, 5 шкіл робітничої і сільської молоді. В школах району працює 665 вчителів, у т. ч. один заслужений учитель і 18 відмінників народної освіти.
Мережа культурно-освітніх установ включає 27 клубів та будинків культури і 25 бібліотек з книжковим фондом 273 310 примірників. У 1967 році населення передплачувало 910 примірників газет і журналів на кожну тисячу жителів. Районна газета «Дунайская заря» виходить з 1945 року, в колгоспах «Україна», ім. Мічуріна та ім. Кутузова виходять багатотиражні газети. При будинках культури та клубах працює 7 народних університетів культури і 178 гуртків художньої самодіяльності. Працюють 3 радіовузли і 27 кінотеатрів.
У районі є 12 848 фізкультурників, у т. ч. 2484 розрядники, які об’єднуються в товариствах «Трудові резерви», «Водник», «Колос».
У районі проживають і працюють два Герої Соціалістичної Праці.