Пиріжна на «Черной доске»
Вирішуючи завдання індустріалізації країни, уряд перекачував кошти з потреб села на будівництво промислових підприємств, через що коштів на придбання техніки селу виділялося недостатньо. Штучно завищувалися плани заготівлі зерна з України, що призвело до зниження виробництва сільськогосподарської продукції, до зниження врожайності. Не дивлячись на це, державні плани заготівлі зерна значно виросли у 1932 році. Значна частина товарного зерна вивозилася за кордон.
У 1931 і 1932 роках Україна повинна була здати державі 7,7 мільйонів тонн зерна, але врожай був значно нижчий. У недовиконанні плану заготівлі зерна звинуватили керівників республіки, які: «…не натиснули, як слід, на куркульсько-заможні елементи». У рахунок поставок хліба було вилучено резервне зерно, яке було залишене для посіву.
Задля організації роботи по виконанню планів хлібопоставки, на Україну були направлені комісії під керівництвом В. Молотова і Л. Кагановича. Завдання комісій: « сламать саботаж, организованный кулацкими контрреволюционным элементами».
***
ТЕЛЕГРАММА В.М. МОЛОТОВА, В.Я.ЧУБАРЯ, В.А.СТРОГОНОВА, М.И.КАЛМАКОВИЧА И.В.СТАЛИНУ О ПРОЦЕДУРЕ ПРИМЕНЕНИЯ НА УКРАИНЕ ПРИГОВОРОВ К ВЫСШЕЙ МЕРЕ НАКАЗАНИЯ НА ПЕРИОД ХЛЕБОЗАГОТОВОК.
21 ноября 1932 г.
Совершенно секретно.
Предлагаем предоставить ЦК ВП(б)У в лице спецкомиссии (Косиор, Реденс, Киселев из ЦКК) на период хлебозаготовок окончательное решение вопросов о приговорах высшей меры наказания с тем, чтобы ЦК КП(б)У раз в декаду отчитывался о своих решениях по этим делам перед ЦК ВКП(б).
Молотов, Чубарь, Строганов, Калманович.
РГАСПИ.Ф.82. От 2. Д. 141. Л.55 (копия).
***
ПИСЬМО ЦК КП(Б)У ВСЕМ СЕКРЕТАРЯМ РАЙКОМОВ, ГЛАВАМ РАЙИСПОЛКОМОВ, УПОЛНОМОЧЕННЫМ ОБКОМОВ ПРО ОБЯЗАТЕЛЬНЫЙ ВЫВОЗ ВСЕХ ИМЕЮЩИХСЯ КОЛХОЗНЫХ ФОНДОВ В ТОМ ЧИСЛЕ ПОСЕВНОГО, В СЧЕТ ВЫПОЛНЕНИЯ ПЛАНА ХЛЕБОЗАГОТОВКИ.
24 декабря 1932 г.
В связи с отменой постановления ЦК КП(б)У от 18 ноября с.г. о колхозных фондах предлагаем:
- Во всех колхозах, не выполнивших плана хлебозаготовок, в пятидневный срок вывести все без исключения наличные колхозные фонды, в том числе и семенной, в счет выполнения плана хлебозаготовок.
- Всех, оказывающих этому делу сопротивление, в том числе и коммунистов, арестовывать и предавать суду……..
Косиор, Строганов, Алексеев.
***
ИЗ ТЕЛЕГРАММЫ Л.М.КАГАНОВИЧА И.В.СТАЛИНУ 27 ДЕКАБРЯ 1932 Г О МЕРАХ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ ПЛАНА ХЛЕБОЗАГОТОВОК НА ЮГЕ УКРАИНЫ
«…Помимо засыпанных семенных и страховых фондов мы нашли при личном посещении колхозов большие запасы озимых культур. Это мотивировалось необходимостью обмена на яровые семена.
Безобразные формы приняла практика отобрания «незаконно выданных авансов». У колхозников отбирали по полпуда полученного зерна по трудодням, в то же время не боролись с ворами. ……..
Мы предложили прекратить «побираться» для хлебозаготовок, а вывозить наличные запасы хлеба и ударить по расхитителям хлеба. Семена, по-видимому, придется собирать как за счет выявления разворованного, так и самообложения колхозников….
Сегодня наметили дополнительные практические мероприятия:
1) О порядке выселения 500 семей.
Каганович
В результаті таких рішень та дій керівництва країни населення багатьох районів України, в тому числі і Вінницької області, до якої відносилося село Пиріжна, почало голодувати. На місцях росло недовольство народу політикою уряду, яке, чекісти об’яснювали тим, що Вінницька область «засорена контрреволюционными элементами всех оттенков». В кінці березня 1932 р. була проведена операція «по очистке погранполосы от контрреволюционного и антисоветского элемента», в ході якої в Вінницькій області були арештовані біьш 5 тис. человік.
Для додаткового збору зерна з населення були знову організовані бригади з місцевих жителів, які проводили обшуки в селянських хатах і вилучали усі продукти, які знаходили. Під виглядом «надлишка» було забрано все, що було в селянських сім’ях заготовлено на зиму. Колгоспи, які не виконали плани здачі зерна заносилися до чорних списків, ці колгоспи позбавлялися поставки товарів за рознарядкою, поки не розрахуються з державою по плану заготівлі.
Після роботи комісій Молотова и Кагановича із всіх колгоспів, в тому числі і в Пиріжні «… в пятидневный срок были вывезены все без исключения наличные колхозные фонды, в том числе и семенной, в счет выполнения плана хлебозаготовок». В партийній директиві було вказано: «За невыполнение директивы местные советы, председатели будут привлечены к судебной ответственности и строго наказаны». Питання хлібозаготівлі не один раз розглядалося на заіданні б’юро Чечельницького РПК.
Із документу Вінницького партархиву :
«…В окремих С/Р (сільрада) та правліннях колгоспів і на заводах Чечельника явні куркулі та ворожі нам люди наживалися на очах у всіх…і творили все потрібне для зриву хлібозаготівель, для розвалу звнутрі к-г (колгоспів) (Ободівка, Будеи,Жабокрич, Періжне)…Нахабство класових ворогів у зривницької роботі хлібозаготівель дійшла до грубого підроблювання хлібних квитанцій на сотні центнерів на очах у п/ос (партосередків)….
Відстають в хлібозаготівлі такі села:
а/ Періжня: Плян по С/Р (сільраді) виконано на 34%, а окремо по одноосібних господарствах — 20,8%, по твердим завданням – 22%…
г/ Івашків: Плян по селу виконано на 54,3%, по одноосібних господарствах -45,9%, по твердим завданням – 28%…
Це яскраво свідчить про те, що зазначені села своїм надто великим відставанням затримують виконання пляну по району в цілому. Основною причиною такого ганебного стану по цих селах є відсутність твердого більшовицького проводу з боку партійних осередків. При ознайомленні зі станом окремих партосередків району виявилося слідуюче:
Партосередок села Бритавки, до якого входять партійці, що працюють по селах Періжне, Івашків, Ст. Луги та Слобода-Луги, складається з 16 членів та кандидатів партії. Така кількість за правильного розташування сіл та їх використання могла б дати повну забезпеченість керівництва селом. Але відставання, що зазначено вище, характеризує кепську роботу цього партосередку і якість окремих партійців останнього, мають місце такі факти:
А) в партосередку є елементи явно чужі та ворожі партії (Олійник –син куркуля, орендатора 100 га землі, зараз Головою колгоспу села Ивашків);
Б) маються опортуністичні настрої.
В) Пиятцтво (члени осередку Сандуляк, Олійник);
Г) Самопостачання (Сандуляк);
Д) Злочинна бездіяльність партійців, що займають керівні посади по селу: Голова сільради села Періжня, член партії т. Назарук не реагував на розкрадання хліба, цукру, картоплі в колгоспі, не реагував на розтрату в кооперації, не організував зовсім нажиму на куркульські елементи села по хлібозаготівлі.
Партосередок села Ободівка …виявляє яскраві приклади зростання з куркульськими елементами села та злочинцями….Партосередок ніяк не реагував на злочинні дії Голови Сільради, члена осередка, Зарванського, який, як це виявилося після переводу його в село Періжня, займався тим, що використовуя своє посадове положення, брав гроші у заможних селян і не повертав їх, брав також гроші і з кооперації і теж не повертав» (Ф.П-136 Оп.4 Справа 175).
Не дивлячись на усі заходи Чечельницким РПК, план хлібопоставок Пиріжна не виконала, за що була занесена на «черную доску» та позбавлена права одержувати промислові товари по разнарядці. 16 листопада 1932 р. на бюро Чечельницкого РПК знову розглядали питання хлібозаготівки.
В рішенні партійного бюро сказано: «…внаслідок шкідливого опортуністичного ставлення до хлібозаготівель багатьох С/Р (сільрад), правлінь колгоспів, партійних і комсомольських осередків, внаслідок цілковитої притупленості та злочиної бездіяльності окремих С/Р….(Жабокричка, Пиріжна, Торканівка, Бритавка)…пляни хлібозаготівлі не виконані….
За наявний зрив пляну хлібозаготівель занести на чорну дошку такі села: Цибулівка, Періжна, Ободівка, Жабокричка… До цих сіл застосувати такі заходи:
А) зразу вилучити весь промкрам(пром..товари) в тому числі і цільового призначення з кооперації та цілком прикоротити (припинити) Райсоюзам завіз промкраму аж до цілковитого виконання в цих селах пляну хлібозаготівель.
Б) Зразу виділити всі судові справи по хлібозаготівлі цих сіл та закінчити слідство по них протягом 2-х діб і розглянути нарсудом на місцях позачергово.
Промкрам з цих сіл райсоюзу зразу перекинути в села: м. Стратівку, Тартак та Анютино, як села, що ведуть перед у хлібозаготівлі і надалі в передові села збільшити завіз промкраму за рахунок сіл позбавлених права на одержання промкраму».
Навіть такі жорстокі заходи не допомогли — людям вже нічого було здавати – хліба у селян не було.
23 грудня 1932року на Пленумі Чечельницкого РПК знову розглядалося питання: « О выполнении плана хлебозаготовки 1932 года». На Пленумі були заслухані уповноважені по хлібозаготовці і секретарі партійних організацій. Від Пиріжни слухали Корниєнка, від Івашково – Стручада, от Ст. Луги – Поворознюка. На Пленумі було прийнято рішення:
«Чечельницька парторганізація мала всі можливості для своєчасного виконання пляну хлібозаготівель 1932 року….Чечельницький район ганебно – низький рівень хлібозаготівель 83% на 20.12.32р. Вирішальною причиною такого стану є те, що парторганізація виявила низьку боєздатність, засміченість чужим елементом… нерішучість боротьби проти куркуля та його впливу, що проявляється в побоюванні перекручень…..
За твердим завданням на 21.12.32р. заготовлено лише 42,1% до доведеного до двору. Ліберальна практика в застосуванні репресій проти саботажників хлібозаготівель. Припущено розкрадання, розбазарювання хліба в колгоспах. Все це є виявом правоопортуністичної практики, яка призвела парторганізацію до зриву виконання пляну хлібозаготівель в термін».( Ф.П-77 Оп.1 Справа 118). По рішенню черезвичайної комісії у Пиріжну направлено озброєний загін «..по изъятию всех зерновых фондов из колхоза и из личных запасов крестьян». Загін в котрий раз обшукував усі двори і забирав любе знайдене продовольство. Селяни залишилися сам на сам з наступаючою голодовкою. Ніхто не міг виїхати із села на заробітки, так як село було заблоковано озброєним загоном.
27 грудня 1932 року з ціллю «ограничения исхода крестьянства из деревень,…ликвидации социального паразитизма…и остановки проникновения кулаков в города», уряд ввів загальногромадянський паспорт і об’явив про обв’язкову прописку городських мешканців. Селян в містах не прописували.
22 січня 1933 року було розпорядження, підписане Сталіним і Молотовим, по якому міліони селян, виїхавших в міста, фактично приговорювалися до голодної смерті: «…запретить всеми возможными средствами массовое передвижение крестьянства Украины и Северного Кавказа в города». После ареста «контрреволюционных элементов и других беглецов надлежит вернуть на прежнее жительство».
На думку влади: «…новоприбывшие из деревни могут вызвать негативные явления и развалить производство обилием прогульщиков, упадком рабочей дисциплины, хулиганством, увеличением брака, развитием преступности и алкоголизмом».
В областях, де люди вже гинули від голодовки, продажа білетів на потяги була заборонена; були виставлені спеціальні «заградительные отряды внутренних войск», бригади працівників ГПУ перевіряли в потягах багаж пассажирів та конфіскували продовольчі товари.
У звіті про поїздку в СРСР першотравневої делегації іноземний комуніст так описував своє враження: «Много крестьян с узелками (в лохмотьях), пришедших или приехавших из деревни. Многие сидят на тротуарах, загромождая своими узлами путь. Они ждут. Чего?.. Когда переводчиков спрашивают, кто эти ободранные, изможденные люди, они неизменно отвечают: «кулаки».
Батьки, рятуючи своїх дітей від голоду, залишали їх в містах на базарах просити милостиню, деякі матері покидали дітей на вокзалах, приютах, або залишали під чужими домами. Число бепритульних дітей збільшувалося кожного дня. Італьянський консул писав про те, що відбувалося у місті Харкові: «За неделю была создана служба по поимке брошенных детей. По мере того, как крестьяне прибывали в город, не имея возможности выжить в деревне, здесь собирались дети, которых приводили сюда и оставляли родители, сами вынужденные возвратиться умирать у себя дома. Родители надеялись, что в городе кто-то займется их отпрысками. <…> Городские власти мобилизовали дворников в белых фартуках, которые патрулировали город и приводили в милицейские участки брошенных детей. <…> В полночь их увозили на грузовиках к вокзалу…. Там собрали также и других детей, найденных на вокзалах, в поездах, в кочующих крестьянских семьях, сюда же привозили и пожилых крестьян, блуждающих днем по городу. Здесь находился медицинский персонал, который проводил «сортировку». Тех, кто еще не опух от голода и мог выжить, отправляли в бараки на Голодной Горе или в амбары, где на соломе умирали еще 8 000 душ, в основном дети. Слабых отправляли в товарных поездах за город и оставляли в пятидесяти-шестидесяти километрах от города, чтобы они умирали вдали от людей. По прибытии в эти места из вагонов выгружали всех покойников в заранее выкопанные большие рвы» (Бюллетень оппозиции, 1933, №35,с. 27).
В селах продовжувався жорстокий терор голодом. Спроби керівників голодаючих областей і районів виділити колгоспам зерно із державного фонду Сталіним не допускалися На прохання Н. Я. Терехова партійного керівника Харкова про виділення хліба голодаючим Сталін заявив: «Нам говорили, что вы, товарищ Терехов, хороший оратор, оказывается, вы хороший рассказчик — сочинили такую сказку о голоде, думали нас запугать, но — не выйдет! Не лучше ли вам оставить посты секретаря Харьковского обкома и ЦК КП(б)У и пойти в Союз писателей: будете сказки писать, а дураки будут читать» [ Правда. 1964. 26 мая 18].
В кінці 1932 року було розіслано сталінський циркуляр, в якому він об’явив керівників одного із районів на Укрїині, дозволившим залишити колгоспам зерно для посівного і страхового фондів: «…обманщиками партии и жуликами, которые искусно проводят кулацкую политику». Таких працівників Сталін требував «немедля арестовать и наградить их по заслугам, то есть дать им от 5 до 10 лет тюремного заключения каждому» [ Правда. 1988. 16 сентября ].
У лютому 1933року, коли голод в Україні і Північному Кавказі прийняв гігантські масштаби, а колгоспні комори перед посівною компанією були порожні, був прийнят наказ ЦИК и СНК «О помощи в севе колхозам Украины и Северного Кавказа», згідно якого деяким регіонам виділялася «семенная ссуда». Но, селяни після збору врожаю повинні були повернути державі значно більше хліба: «…с начислением 10 пудов на каждые 100 пудов ссуды».