Савранський район, Одеська область
Савранський район утворено в 1923 році. Він розташований в північній частині області, межує на заході з Балтським, на півдні—з Любашівським районами Одеської, на півночі з Гайворонським і Ульянівським районами Кіровоградської, на сході — Кривоозерським районом Миколаївської областей УРСР. Територія — 0,6 тис. кв. км. Населення — 30,1 тис. чол., в т. ч. сільського — 20,8 тис. (69,1 проц.). Густота населення — 50,1 чол. на 1 кв. км. В районі 22 населені пункти, які підпорядковані одній селищній і 6 сільським Радам.
Через район проходять 2 автошляхи.
Чималу частину території району займають лісові масиви, найбільший з них — Савранський ліс.
У Савранському районі переважає сільськогосподарське виробництво, валова продукція якого у 1968 році становила 10,3 млн. крб. Близько двох третин площі займають сільськогосподарські угіддя, з них орної землі — 89 проц. На кожний з 13 колгоспів району припадає пересічно 3,4 тис. га землі. Основні культури, які вирощують пі господарства,— озима пшениця та цукрові буряки.
Середня врожайність зернових у 1966—1968 рр. становила 20,5 цнт з га, в т. ч. озимої пшениці —19,1 цнт, кукурудзи (зерна) — 28,8 цнт, цукрових буряків — 190 центнерів.
Третину валової продукції сільського господарства району дає тваринництво, яке має м’ясо-молочний напрям. На 1 січня 1969 року в районі було 16,6 тис. голів великої рогатої худоби, в т.ч. 5,4 тис. корів; свиней — 13,7 тис. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає 45 голів великої рогатої худоби, в т. ч. — 13 корів; на 100 га ріллі — по 38 свиней. Невпинно зростає технічна озброєність колгоспного виробництва. Вартість виробничих фондів в рослинництві та тваринництві дорівнює 88 млн. крб. На колгоспних ланах працює 326 тракторів і 130 комбайнів. В районі повністю механізовано всі орні роботи, а також збирання зернових та соняшнику; міжрядний обробіток цукрових буряків механізовано на 80 проц., збирання їх — на 98 проц., водопостачання тваринницьких ферм — на 75 процентів.
На базі місцевої сировини працює 5 промислових підприємств. У 1968 році вони виробили продукції на 2080 тис. крб., більше половини якої дав Савранський маслозавод. В промисловості зайнято понад 200 робітників та службовців.
Попит населення на промислові та продовольчі товари задовольняється через розгалужену торговельну сітку. В районі є 110 магазинів і крамниць, працює 17 закладів громадського харчування. У 1968 році їх товарооборот перевищив 7,9 млн. карбованців.
Багато уваги приділяється житловому будівництву. За роки семирічки в населених пунктах району споруджено 1189 індивідуальних і комунальних будинків, а протягом 1966 року — 157 будинків загальною площею 9278 кв. метрів.
Населення району обслуговують 3 лікарні на 150 ліжок, 15 фельдшерсько-акушерських пунктів, 7 колгоспних пологових будинків. В них працюють 24 лікарі та 130 чоловік середнього медичного персоналу; серед них — 3 відмінники охорони здоров’я.
Рік у рік підвищується освітній рівень населення. Діти вчаться в 6 середніх,. 10 восьмирічних та 4 початкових школах, працююча молодь набуває освіту у 3 вечірніх і заочних школах. Серед 354 учителів району є 13 відмінників народної освіти. В районі є 5 будинків культури і 17 клубів, при яких працюють 2 народні університети культури та 85 гуртків художньої самодіяльності. Функціонують 25 кінотеатрів і стаціонарних кіноустановок. В Саврані відкрито шкільний краєзнавчий музей. Трудящих обслуговують 20 бібліотек, які налічують 131,8 тис. книжок. У 1968 році населення передплачувало 854 примірники газет та журналів на кожну тисячу жителів.. Видається районна газета «Сільські новини».
Добре налагоджено спортивну роботу, працює добровільне спортивну товариство «Колос». У ньому налічується понад 5,5 тис. фізкультурників, з них 864 спортсмени-розрядники.
Під час німецько-фашистської окупації на території району діяв партизанський загін «Буревісник» на чолі з І. О. Кухаренком.