Від редакційної колегії тому Одеська область
Ця книга — розповідь про історію та великі соціалістичні перетворення на Одещині за роки Радянської влади. У звершеннях, що невпізнанно змінили Причорноморський край, мов у краплині води, віддзеркалюється славний шлях боротьби і перемог, пройдений Радянською державою.
Разом з усіма народами колишньої Російської імперії трудящі Одещини самовіддано боролись за соціальне і національне визволення. В Одесі у 1875 році виникла перша в Росії робітнича політична організація — «Південноросійський союз робітників». У 1904 році одеські більшовики обрали В. І. Леніна своїм делегатом на III з’їзд РСДРП.
Велика Жовтнева соціалістична революція відкрила нову еру всесвітньої історії, повернула долю людства до соціалізму. З допомогою російського та інших народів нашої країни трудящі Одещини в січні 1918 року встановили Радянську владу і відстояли її в жорстокій боротьбі проти внутрішніх і зовнішніх ворогів.
Загальнонародне визнання здобула Одеса своєю героїчною обороною у дні Великої Вітчизняної війни. 73 дні стояв чорноморський бастіон на шляху гітлерівців, відбиваючи шалені атаки ворога. За цей подвиг Одеса поряд з Москвою, Ленінградом, Севастополем, Сталінградом, Києвом та фортецею-героєм Брестом удостоєна почесного звання міста-героя.
За роки Радянської влади трудящі Одещини, озброєні вченням В. І. Леніна, досягли небачених висот у розвитку економіки і культури. Верстати з програмованим пристроєм, гігантські крани, найдосконаліші плуги, сталевий дріт, преси і кабель, піаніно і кіноапарати, консерви і вина з одеською маркою експортуються до 67 країн світу.
Одеса — південні морські ворота країни. Судна Чорноморського й Дунайського пароплавств борознять моря й океани світу. Поряд з Одеським портом у роки семирічки виріс новий великий порт — Іллічівськ. Одеса — база антарктичного китобійного промислу — незабаром буде великою базою океанського риболовецького флоту. За роки Радянської влади вона стала всесоюзною здравницею, науково-дослідним, вузівським і культурно-мистецьким центром.
Одещина — край високорозвиненого соціалістичного сільського господарства, один з головних виноградарських районів республіки. У 1928 році на Одещині було створено першу в Радянському Союзі машинно-тракторну станцію. За Радянської влади у спраглі степи Причорномор’я проведено життєдайну воду. Тепер тут зрошується понад сорок тисяч гектарів земель, найближчим часом площа зрошуваних сільськогосподарських угідь розшириться в кілька разів. У колгоспах області виросла ціла плеяда талановитих майстрів сільськогосподарського виробництва, прославлених ватажків колгоспного селянства, серед них — двічі Герої Соціалістичної Праці М. О. Посмітний, П. П. Ведута, Є. В. Блажевський.
За визначні досягнення в господарському і культурному розвитку Одеська область у 1958 році відзначена найвищою урядовою нагородою — орденом Леніна, у ювілейному році їй на вічне зберігання вручено пам’ятний Червоний прапор ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР, Президії Верховної Ради СРСР та ВЦРПС.
У томі «Одеська область», що є частиною 26-томної праці «Історія міст і сіл Української РСР», висвітлюються історія і сучасне життя міст і сіл області, віковічні нерозривні зв’язки трудящих півдня України з братніми народами, які в єдиній, дружній сім’ї під проводом Комуністичної партії борються за торжество ленінських ідеалів, за перемогу комунізму.
Південно-західна частина сучасної Одеської області, а саме — придунайські українські землі, двадцять два роки перебувала під чоботом румунських бояр і вояччини. Хазяйнування окупантів в Акерманському та Ізмаїльському повітах, як і по всій Бессарабії, призвело економіку цього краю до цілковитого занепаду, а трудящі маси — до нечуваних злиднів.
Великі успіхи, досягнуті трудящими цих районів після возз’єднання з Радянською Україною, переконливо свідчать про велику життєдайну силу ленінської національної політики, яка в умовах соціалістичного ладу забезпечує не лише політичне рівноправ’я, але й невпинне зростання економічного і культурного рівня населення.
У томі вміщено 62 нариси про міста, районні центри і найвизначніші населені пункти, а також 315 довідок про центри селищних і сільських Рад. У нарисах і довідках подано відомості про час заснування того чи іншого населеного пункту, первісні поселення на його території, походження назви, важливі історичні події тощо. Читачі дізнаються також про географічне розташування населеного пункту, про шляхи, що проходять через нього, про кількість населення, економіку, культуру, освіту, охорону здоров’я, про історичні та культурні пам’ятки.
Методологічною основою тому є твори класиків марксизму-ленінізму, рішення з’їздів і пленумів ЦК КПРС і ЦК КП України. При написанні тому досліджено велику кількість архівних документів і періодичних видань, історичних праць, широко використано матеріали центральних, республіканських і місцевих архівів, у т. ч. Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС, Інституту історії партії ЦК КП України, Інституту історії партії ЦК КП Молдавії, Центрального державного архіву Жовтневої революції та соціалістичного будівництва СРСР, Центрального державного архіву Жовтневої революції та соціалістичного будівництва УРСР, Центрального державного історичного архіву СРСР, Центрального державного архіву Радянської Армії, Центрального державного історичного архіву УРСР у м. Києві, Одеського обласного партійного архіву, Одеського обласного державного архіву та його філіалу в м. Ізмаїлі. В томі використані облікові та статистичні дані, а також відомості управлінь і відділів Одеського облвиконкому.
Велику допомогу авторам подали Державна історична бібліотека УРСР, Одеська наукова бібліотека ім. О. М. Горького, Одеський історико-краєзнавчий та Одеський археологічний музеї.
У створенні тому «Одеська область» взяли активну участь наукові працівники і викладачі Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, політехнічного та педагогічного інститутів, вищого інженерно-мореплавного училища, технологічного інституту ім. М. В. Ломоносова, інституту інженерів морського флоту, інженерно-будівельного інституту, сільськогосподарського інституту, медичного інституту ім. М. І. Пирогова, електротехнічного інституту зв’язку ім. О. G. Попова та інституту народного господарства.
У виявленні та збиранні матеріалів багато зусиль доклали вчителі, працівники культосвітніх установ, краєзнавці, журналісти, партійні, радянські та комсомольські працівники. Під керівництвом обласної редколегії працювало 25 районних комісій та близько 350 робочих груп, які підготували первинні матеріали для нарисів і довідок про історію населених пунктів.
Для ілюстрування тому широко використано фотодокументи Державного архіву кінофотофонодокументів Української РСР, місцевих музеїв, газет і видавництв.
Працюючи над створенням тому «Одеська область», автори діставали організаційну, методичну і наукову допомогу від Головної редакційної колегії, Інституту історії Академії наук УРСР, редакції «Історії міст і сіл Української РСР» Головної редакції УРЕ Академії наук УРСР.
Редакційна колегія тому «Одеська область» та автори нарисів складають найщирішу подяку працівникам архівів, бібліотек, окремим краєзнавцям, дослідникам — усім тим, хто доклав своєї праці до створення тому «Одеська область».
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ ТОМУ