Чутівський район, Полтавська область
Чутівський район розташований на північному сході області, в лісостеповій смузі, у верхів’ї річок Коломаку і Свинківки. Межує він з Краснокутським, Банківським і Красноградським районами Харківської, з Карлівським, Машівським, Полтавським і Котелевським районами Полтавської областей.
Утворений 7 березня 1923 року в складі Полтавського округу, з лютого 1932 року до вересня 1937 року він належав до Харківської області. З вересня 1937 року його включено до Полтавської області; 30 грудня 1962 року він був ліквідований і його територію передано до Карлівського району. В сучасних межах утворений 4 січня 1965 року. До його складу належать 2 селищні і 7 сільських Рад, усього 63 населені пункти.
Площа району 861,3 кв. км. Населення 35,8 тис. чол. Густота населення 42.7 чол. на кв. км. Через територію району проходить залізниця Полтава — Харків, автотраса Київ—Харків, брукована дорога Чутове—Скороходове—Кочубеївка.
Грунти переважно чорноземні. Є глина, пісок.
В районі 18 колгоспів, 6 радгоспів та 3 інших господарства.
Основний напрямок господарства — рільництво (переважають озима пшениця, кукурудза, ячмінь, цукровий буряк і соняшник) і тваринництво м’ясо-молочного напрямку.
Всього сільськогосподарських угідь в районі 70,6 тис. га, в т. ч. орної землі 61.8 тис. га; лісів — 5,3 тис. га, садів — 1,3 тис. гектара.
У 1966 році посіяно зернових 30 тис. га, в т. ч. пшениці 17,5 тис. га, кукурудзи 3,5 тис. га, жита 1,4 тис. га; соняшнику — 2,1 тис. гектара. Валовий збір урожаю зерна в 1966 році становив 74,3 тис. тонн, або по 24,8 цнт з га. Цукрових буряків — 116 тис. тонн, або по 205 цнт з га, соняшника — по 20 цнт з гектара.
Важливою галуззю сільського господарства району є тваринництво. На 1 січня 1967 року на фермах району було: великої рогатої худоби 36,8 тис. голів, в т. ч. корів 10,7 тис. голів; свиней 39,8 тис. і овець 11,3 тис. голів. На 100 га сільськогосподарських угідь: великої рогатої худоби 52,1, в т.ч. корів 15, свиней 65 і овець 18 голів. У 1966 році на 100 га угідь вироблено молока 320 цнт, мяса — 77,2 центнера.
Всі основні сільськогосподарські роботи механізовані. В районі є 501 трактор, 91 зерновий комбайн, 358 автомашин. Працює об’єднання «Сільгосптехніка».
За визначні успіхи по виробництву сільськогосподарської продукції нагороджено 300 передовиків, з них 10 удостоєно високого звання Героя Соціалістичної Праці.
В районі 12 промислових підприємств, серед них: цукрозавод ім. Артема, авторемонтний завод, молокозавод, комбінати побутового обслуговування, комунальних підприємств, промисловий та ін. Обсяг промислової продукції у 1966 році становив 8.8 тис. крб. На підприємствах працює 1,5 тис. робітників і службовців.
Широко розгортається промислове, культурно-побутове і житлове будівництво. За семирічку збудовано 12 шкільних приміщень, 9 клубів і бібліотек, 4 дитячих ясел, 59 відомчих і комунальних житлових будинків, 1200 будинків колгоспників і робітників.
Господарства і житлові будинки електрифіковано.
Сітка торговельних закладів охоплює 146 магазинів, ларків і кіосків, підприємств громадського харчування. В 1966 році населенню продано товарів на 11979 тис. крб. Тоді ж продано тут 486 телевізорів, 360 радіоприймачів, 1036 мотоциклів, мотопедів і велосипедів, 374 пральні машини, 128 холодильників, 10 піаніно; книжок — на 35 тис. карбованців.
Працюють 39 майстерень побутового обслуговування (пошиття одягу і взуття, перукарні та ін.).
Загальна сума вкладів в ощадних касах 3600 тис. крб. від 10 тис. чол. населення.
За найкращі показники в роботі 54 колективам підприємств, колгоспів, радгоспів, торговельних закладів тощо присвоєно звання колективів комуністичної праці, 612 трудівникам — звання ударників комуністичної праці.
Чимала сітка медичних, навчальних і культурно-освітніх закладів обслуговує населення.
Тут діють 43 медичних установи, серед них: 6 лікарень, протитуберкульозний диспансер, 13 фельдшерсько-пологових, 21 фельдшерський і 2 медичні пункти, в яких працюють 36 лікарів і 115 працівників середнього медперсоналу.
В районі 46 шкіл, серед них: початкових — 25, восьмирічних — 14, середніх —7, в них навчається 5,8 тис. учнів. Працює 374 вчителі. Школи мають 54 навчальні кабінети і лабораторії, 14 виробничих майстерень по дереву і металу, бібліотеки. Є дитяча музична школа.
Працюють 17 дошкільних дитячих установ — ясел і садків.
Серед культурно-освітніх закладів — 79 бібліотек, що мають 233 тис. книг і обслуговують понад 18,6 тис. читачів, Будинок культури, 20 сільських, 11 колгоспних і 6 профспілкових клубів, що мають 173 колективи художньої самодіяльності з 32 тис. учасників її. Вони систематично виступають перед населенням, беруть участь в оглядах і фестивалях художньої самодіяльності.
Діють 3 народні університети культури, 10 музеїв і музейних кімнат. В районі працює 15 кімнат щастя, в яких проводяться урочисті вшанування новонароджених та одружуваних.
Постійно діють 28 стаціонарних кіноустановок, а також 8 кінопересувок. Район радіофікований, працює 5 радіовузлів.
У 1966 році трудящі передплачували близько 38 тис. примірників газет і журналів, що становить понад 1 тис. примірників на кожну 1 тис. чол. населення.
Районна партійна організація об’єднує 55 первинних партійних організацій, в яких на 1 січня 1967 року було 1442 комуністи. 66 комсомольських організацій об’єднують 2390 членів ВЛКСМ. 29 профспілкових організацій об’єднують понад 3,5 тис. членів профспілок.
В районі проживає понад 2 тис. учасників Великої Вітчизняної війни, нагороджених орденами і медалями СРСР.
Трудящі району свято шанують братські могили радянських патріотів, що полягли в боях у роки Великої Вітчизняної війни.
Видається газета «Сільські новини», орган РК КП України і райвиконкому (з 1931 р. до 1962 р. — «Ленінським шляхом») та дві багатотиражні газети.
Натхнені рішеннями XXIII з’їзду КПРС і Програмою Комуністичної партії, трудящі району борються за їхнє успішне перетворення в життя.