Глобинський район, Полтавська область
Глобинський район, один з найбільших в області, розташований у південній частині Полтавської області, на лівому березі річки Дніпра, за 40 км від Кременчука і за 120 км від Полтави. На півдні його омивають води Кременчуцького водоймища, у північно-східній частині протікає річка Хорол, а із сходу на південь — річка Псьол. Площа району — 2512,5 кв. км. Населення — 85,9 тис. чол., з яких 62 тис. проживає в селах.
Район засновано в 1923 році. До його складу входили Глобинська, Кринківська, Пирогівська і Пустовійтівська волості колишнього Кременчуцького повіту. Поділявся район на 15 сільрад.
З грудня 1962 року до Глобинського району ввійшли селища міського типу Глобине і Градизьк та населені пункти Глобинського, Градизького (за винятком Недогарківської сільради) і Великокринківського районів. У сучасних межах район існує з 7 грудня 1966 року. До його складу входить 130 населених пунктів, у т. ч. 23 сільради, 2 се лиши і Ради.
На території району розташовані 37 колгоспів, 5 радгоспів, Полтавський облрибкомбінат, Устимівська науково-дослідна станція і дендропарк Академії наук УРСР, де налічується 1200 видів дерев та чагарників, і держлісорозсадник.
У Глобинському районі високорозвинуте сільське господарство. Спеціалізується воно на виробництві зерна, цукрових буряків та на м’ясомолочному тваринництві. Значне місце в господарстві посідають овочівництво, городництво і садівництво.
Із земельних угідь району орної землі — 131 665 га, багаторічних насаджень — 3231 га, сіножатей — 4882 га, лісів — 5038 га, вигонів — 6412 га, водоймищ — 77505 га, та інших — 22 тис. гектарів.
Основні зернові культури, які вирощуються в районі,— це озима пшениця (що займає 32,3 проц. посівної площі), жито, горох (3,6 проц.), кукурудза на зерно (7,9 проц.). З технічних культур найбільші площі відведено під цукрові буряки (10,2 проц.), соняшник (3,8 проц.), овоче-баштанні культури (2,4 проц.). На 2754 га колгоспних і радгоспних земель вирощуються овочеві та городні культури.
За семирічку врожайність зернових і технічних культур зросла на 20— 30 проц. У 1966 році зернових, разом з кукурудзою, зібрано з кожного га по 24 цнт, а озимої пшениці — по 25,9 центнера.
Важливою галуззю господарства є тваринництво. Поголів’я худоби в районі за семирічку зросло майже вдвоє. На 1 січня 1967 року налічувалося 77,5 тис. голів великої рогатої худоби (у т. ч. корів — 30,7 тис.), 68,3 тис. свиней, 19,2 тис. овець та кіз і різної птиці —332,6 тис. штук. На 100 га сільськогосподарських угідь припадає 48 голів великої рогатої худоби (у т. ч. 15 корів), 47 свиней, 19 овець. За семирічку виробництво тваринницької продукції зросло на 25—30 проц. і на кінець 1966 року тут одержали (в розрахунку на 100 га угідь) 320 цнт молока, 65,8 цнт м’яса і 11,1 тис. яєць (на 100 га зернових).
Сільське господарство району добре оснащене технікою. Механізовано 70— 90 проц. польових робіт і 50 проц.— у тваринництві. Є 845 тракторів, 151 зерновий комбайн та багато іншої техніки.
Майже всі населені пункти району електрифіковані. Проводяться роботи для завершення повної їх електрифікації.
На базі високорозвинутого господарства в районі створено підприємства харчової промисловості, які в 1966 році випустили продукції на 12 528 тис. крб. За її вартістю, в 1966 році перше місце посідали Глобинський цукровий завод, Глобинський і Градизький маслозаводи. У 1966 році було виготовлено 207 тис. цнт цукру-піску, 15 771 цнт тваринного і 374 тонни рослинного масла, 4353 тонни борошна. Багато меблів, черепиці виробили на підприємствах місцевої промисловості.
Завершується спорудження Сулинського державного товарно-нерестового господарства, одного з найбільших у Європі нагульно-розсадникового рибного господарства. Дзеркальна гладінь усіх водоймищ досягне 8 тис. гектарів.
Створено широку мережу медичних закладів: тут діє 15 лікарень, у т. ч. З районних, 10 сільських дільничних лікарень, 2 тубдиспансери. Крім того, є 69 фельдшерсько-акушерських пунктів, 15 аптек та понад 80 аптечних пунктів, 25 колгоспних пологових будинків, 25 колгоспно-радгоспних профілакторіїв. Працюють 5 постійнодіючих ясел та 3 дитячі садки. В районі 78 лікарів та 469 медичних працівників з середньою освітою.
Рік у рік зростає добробут населення і його купівельна спроможність. Лише в 1966 році у магазинах району продано різних товарів на суму 25 636 тис. крб. За 1966 рік самих книг мешканці району придбали на суму 149 тис. карбованців.
Розвивається соціалістична культура. Діє 77 шкіл, у т. ч. 18 середніх, 30 восьмирічних, 27 початкових, одна заочна та школа робітничої молоді. Навчанням охоплено 12 730 чол., працює 1046 учителів. 54 учителі нагороджені значками «Відмінник народної освіти».
В районі є 7 університетів культури. У 1966 році тут було -99 клубів, де працювало 408 колективів художньої самодіяльності. Книжковий фонд 79 бібліотек становив 573 776 примірників книг і журналів. Є 92 кіноустановки. Діють 38 музеїв і музейних кімнат, де представлено матеріали з історії населених пунктів.
Трудящі Глобинського району передплачували у 1966 році близько 89 тис. примірників газет і журналів. На кожні 1000 чол. припадало 1056 примірників. З 1931 року видається районна газета «Зоря комунізму» та 7 багатотиражок.
Серед уродженців району багато визначних діячів: 2 професори, 4 композитори, 8 письменників, народний артист СРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, 3 генерали, 14 Героїв Радянського Союзу, 4 Герої Соціалістичної Праці, державні і партійні працівники, заслужений агроном УРСР, 2 заслужені лікарі УРСР, 2 заслужені вчителі школи УРСР.
Понад 400 трудівників району нагороджені орденами і медалями Радянського Союзу.