Машівський район, Полтавська область
Машівський район в сучасних межах утворений у грудні 1966 року. Розміщений в південно-східній частині Полтавської області. Межує з Чутівським, Полтавським, Новосанжарським та Карлівським районами Полтавської, Красноградським — Харківської та Магдалинівським — Дніпропетровської області.
Територія району — 0,85 тис. кв. км. Населення — 29,9 тис. чол. Густота населення — 35,2 чол. на кв. км.
В районі 15 сільських Рад, яким підпорядковано 46 населених пунктів.
Через територію району проходить залізниця Полтава — Красноград та автотраса того ж напрямку.
З корисних копалин найбільше значення мають нафта і газ. Є також будівельні піски. Грунти в основному чорноземні. З північного сходу на південний захід протікає річка Тагамлик (притока р. Ворскли).
Машівський район — район розвинутого сільського господарства зернобурякового напряму.
В районі 18 колгоспів і два пункти по відгодівлі худоби.
З загальної площі району: орних земель — 67,6 тис. га, лук і пасовищ — 5218 га, сіножатей — 2,5 тис. га, садів 1,2 тис. га.
Серед зернових переважають озима пшениця (17 700 га), жито, кукурудза, ячмінь; з технічних — цукрові буряки (5727 га) та соняшник (2890 га). Важливе значення має тваринництво — молочно-м’ясного напряму.
Середня урожайність з га за останні 10 років характеризується такими даними: зернові — 19,8 цнт, в т. ч. озима пшениця 19,1 цнт, цукрові буряки — 221 центнер.
За останні роки значно зросла механізація сільськогосподарського виробництва. На полях колгоспів працює 421 трактор, 116 зернових комбайнів, 285 автомашин. Всі колгоспи електрифіковані.
На колгоспних фермах поголів’я за роки семирічки зросло у два рази і становить: великої рогатої худоби — 33 240, свиней — 26120, овець 11270.
В середньому на 100 га угідь у 1966 році по всіх категоріях господарств вироблено по 285 цнт молока і по 49,8 цнт м’яса.
За досягнення високих показників у розвитку сільськогосподарського виробництва у 1965—1966 рр. нагороджено орденами та медалями Союзу РСР 80 чол. Серед знатних людей району — один Герой Соціалістичної Праці, 7 Героїв Радянського Союзу.
У районі 8 промислових підприємств, на яких працює 600 робітників. Найбільші з них — Новогригорівський нафтопромисел, маслозавод і харчокомбінат. Загальний обсяг промислової продукції у 1966 році становив 3 млн. 213 тис. карбованців.
До послуг трудящих 111 торговельних установ. Про піднесення добробуту населення свідчить і зростання суми вкладів в 16 ощадкасах. Товарооборот торговельної мережі у 1966 році становив 6 млн. 256 тис. карбованців.
Медичне обслуговування населення здійснюють 35 лікувальних закладів, у т. ч. 5 лікарень на 225 ліжок, 18 фельдшерсько-акушерських пунктів, 5 фельдшерських пунктів, 3 колгоспні пологові будинки. В районі працює 19 лікарів та 125 медпрацівників з середньою спеціальною освітою.
Значно розширилась мережа загальноосвітніх шкіл. Зокрема в районі їх працює 38, крім того є вечірня та заочна школи для робітничої молоді. В школах працює 317 вчителів. Позашкільну роботу з учнями в районі проводять піонерський клуб та 50 гуртків художньої самодіяльності, технічних та моделювання в школах. Для дошкільнят є 8 дитячих садків.
В числі культурно-освітніх закладів: Будинок культури, 22 сільських і 4 колгоспні клуби. Працює 22 бібліотеки з книжковим фондом 152 275 книг. Є 35 стаціонарних і 5 пересувних кіноустановок. В районі 16 музейних кімнат, 13 кімнат — куточків бойової і трудової слави.
Видається районна газета «Колгоспні вісті».
Активну участь у здійсненні народногосподарських планів беруть комуністи і комсомольці. Районна партійна організація складається з 45 первинних партійних організацій, в яких об’єднано 928 членів КПРС. В районі 58 комсомольських організацій, у яких на обліку 1734 члени ЛКСМУ.
2639 членів профспілок об’єднані в 51 низову профспілкову організацію.