Новосанжарський район, Полтавська область
Новосанжарський район утворено 7 березня 1923 року. З грудня 1962 року його територія входила до Полтавського та частково Кобеляцького районів. 4 січня 1965 року знов утворено Новосанжарський район.
За адміністративним поділом до складу району входить 19 сільських і одна селищна Ради. Населених пунктів — 106. Працюють колгоспи (31) і радгосп, що спеціалізується на відгодівлі тварин.
Розташований район вздовж річки Ворскли, на південь від Полтави. Територія — 1,3 тис. кв. км. Межує з Машівським, Кобеляцьким, Решетилівським, Полтавським районами Полтавської області та з Царичанським районом Дніпропетровської області.
Населення — 58,9 тис. чоловік, міського — 5,4 тис. чол., сільського — 53,5 тисячі. Густота населення — 45 чол. на 1 кв. кілометр.
Через територію Новосанжарського району проходить залізниця Полтава — Кременчук та автотраса Полтава — Кіровоград.
Поверхня Новосанжарського району являє собою невисоку хвилясту рівнину, порізану річковими долинами. Найбільша річка — Ворскла, ліва притока Дніпра. З природних багатств у районі є нафта і природний газ (село Малий Кобелячок), глина, мінеральні води.
На більшій частині території — глибокі і звичайні малогумусні та середньо-гумусні чорноземні, подекуди солонцюваті та солончакуваті грунти. Грунтово-кліматичні умови тут сприятливі для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур.
Сільське господарство району спеціалізується на рільництві і тваринництві. Із зернових культур тут вирощують переважно озиму пшеницю, жито, кукурудзу, ячмінь. З технічних — цукрові буряки і соняшник. Тваринництво — м’ясо-молочного напрямку. Розвинуті також свинарство і птахівництво.
Земельні угіддя займають площу 100,4 тис. га, (у т. ч. 82,5 тис. га орної, 14,1 тис. га — лук пасовиськ, 9 тис. га — лісів, 2,2 тис. га садів, 1,3 тис. га водойм).
У 1966 році із загальної площі орної землі під зернові культури було відведено 52,4 проц. (в т. ч. під озиму пшеницю — 32,2 проц., технічні культури — 16,8 проц., під кормові — 28,4 процента). У цьому ж році тут зібрали з кожного гектара (в середньому) по 21,6 цнт. зернових культур, по 246 цнт цукрових буряків, по 18,7 цнт соняшнику і по 82 цнт овочів.
За післявоєнний час, особливо за семирічку, значно зросла механізація сільського господарства району. На ланах колгоспів працюють 536 тракторів, 102 зернових комбайни, 687 автомашин. Майже всі колгоспи електрифіковані. Переважна їх більшість одержує електроенергію від державної енергомережі.
Другою важливою галуззю сільськогосподарського виробництва є тваринництво. В 1966 році у районі на 100 га сільськогосподарських угідь, припадало 56 голів великої рогатої худоби (в т. ч. 15 корів), 15 свиней, 19 овець.
У 1966 році виробництво тваринницької продукції на 100 га угідь становило: молока — 302 цнт, м’яса — 52,7 цнт, яєць (на 100 га зернових) —12880 шт.
За успіхи, досягнуті у виробництві сільськогосподарської продукції за післявоєнний час урядовими нагородами відзначено 410 чоловік, у т. ч. 15 — удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці.
В районі розвинута легка і харчова промисловість. Всього тут 15 промислових підприємств. Найважливіші — фабрика художніх виробів «Червоне проміння», шкірзавод; харчокомбінат, меблева фабрика, 2 маслозаводи (у Нових Санжарах і Нехворощі), побутовий комбінат.
Загальна вартість валової промислової продукції в 1966 році становила 7250 тис. крб. На промислових підприємствах працює 2150 чоловік.
Передове в районі підприємство — Новосанжарська контора буріння систематично перевиконує планові завдання. В роки семирічки на промислових підприємствах і в колгоспах району розгорнулося змагання за звання колективів і ударників комуністичної праці. Серед них — 2 колгоспи, 75 бригад, ферм, підприємств району (2730 робітників та колгоспників).
В районі широкого розмаху набрало житлове будівництво, особливо в останні роки.
Значно поліпшилось побутове обслуговування трудящих району. В роки семирічки виникли такі нові види побутового обслуговування як ремонт і виготовлення меблів, виробництво будівельних деталей, ремонт годинників, бочкотари, відкрито пункти прокату побутового інвентаря тощо.
До послуг населення — 210 торговельних установ. Загальний обсяг товарообороту за 1966 рік становив 19 031 500 карбованців. Протягом 1966 року тут продано 766 телевізорів, 673 радіоприймачі, 15 пилососів, 450 пральних машин, 107 холодильників.
У районі є 2 будинки культури і 77 клубів — 2 профспілкових, 32 — сільських, 43 — колгоспних, де працюють 375 гуртків художньої самодіяльності. Книжковий фонд 60 бібліотек (у т. ч. районної, зональної, дитячої, 27 сільських, 6 відомчих, а також колгоспних) налічує 332 776 примірників.
Населення активно передплачує періодичну пресу. У 1967 році на 1000 чол. припадає по 1060 примірників газет і журналів.
Добре дбають у районі і про охорону здоров’я трудящих. Тут є 61 лікувальна установа, в т. ч. 11 лікарень, 43 фельдшерсько-акушерських пункти, 4 оздоровчі пункти, в яких працює 50 лікарів, 64 фельдшери, 92 медсестри, 55 акушерок.
На території району розташовані санаторій, будинок відпочинку «Ворскла», дитячий туберкульозний санаторій (село Кустолове) та 6 піонерських таборів, де щоліта відпочиває близько 5 тис. піонерів і школярів.
В районі є 72 школи (у т. ч. 10 середніх, 20 восьмирічних, 42 початкові) та одна заочна середня школа. В школах навчається 8285 дітей шкільного віку та молоді. Працюють тут 692 вчителя (двоє з них — заслужені вчителі школи УРСР, 86 — відмінники народної освіти).
В середніх та восьмирічних школах створено 82 навчальні кабінети. Школи мають бібліотеки, книжковий фонд яких — 138 165 примірників.
Піонерські клуби (яких в районі 2) проводять позакласну роботу з учнями.
На території Новосанжарського району розташовані Андріївський зоотехнікум, де вчаться 300 чол., а також дві дитячі музичні школи (в Нових Санжарах та Нехворощі).
Районна партійна організація, що складається з 87 первинних партійних організацій, об’єднує 2050 комуністів. У 100 комсомольських організаціях налічується 4325 членів ВЛКСМ.
Робітники, службовці та колгоспники (9486 чол.) є членами профспілки. Низових профспілкових організацій тут 132.
10 уродженцям району за героїзм і відвагу, виявлені в роки Великої Вітчизняної війни, присвоєно високе звання Героя Радянського Союзу.