Оржицький район, Полтавська область
Оржицький район розташований на південному заході області, по річках Оржиці і Сліпороді (притоках Сули), в лісостеповій зоні. Межує з Пирятинським, Гребінківським, Лубенським, Семенівським районами Полтавської області та з Черкаською областю. Площа району — 580 кв. км. Населення — 41,2 тис. чол. (71 чол. на 1 кв. км). Створений у 1923 році. З 1962 по 1965 рік входив до складу Лубенського району. В нинішніх межах існує з грудня 1966 року.
В районі 70 населених пунктів, з них 19 є центрами сільських Рад. Його територію перетинають залізниця Полтава—Гребінка та автотраси Харків—Київ, Лубни—Оржиця. Район має 68,6 тис. га орної землі, 3,7 тис. га лісів, 1,2 тис. га садів, 0,9 тис. га водоймищ, 5 тис. га лук і пасовиськ. Господарство спеціалізується на рільництві і тваринництві. В районі 22 колгоспи і 2 радгоспи. Тут вирощують зернові культури (головним чином — пшеницю), які займають 51 проц. усієї земельної площі, та технічні (18 процентів).
На полях колгоспів і радгоспів працюють 528 тракторів, 369 комбайнів, 348 автомашин та інша техніка. Трудові процеси механізовано на 83 проц. у рільництві і на 47 проц. у тваринництві. За післявоєнні роки трудівники району досягли більш сталих врожаїв. Середній урожай зернових за семирічку становив 20,5 цнт з га (у т. ч. пшениці 19,0 цнт), цукрових буряків — 215 цнт з га, соняшнику — 15,2 центнера.
В першому році нової п’ятирічки врожаї зросли ще більше. Всіх зернових з га зібрано по 22,6 цнт (у т. ч. пшениці — 25,4 цнт), цукрових буряків — 273 цнт, соняшнику — 15,6 центнера.
За роки семирічки вдвоє зросло поголів’я худоби. На 1967 рік тут налічувалось 37134 голови великої рогатої худоби (в т. ч. 12 264 корови), 42 757 свиней, 11228 овець. В розрахунку на 100 га земельних угідь це становить 46,5 голів великої рогатої худоби (у т. ч. корів — 14,5), свиней — 50,3, овець — 16,4.
За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, радгосп ім. Куйбишева в 1967 році нагороджено орденом Червоного Прапора.
В районі є 10 промислових підприємств. Найбільші з них — сирзавод, промкомбінат, харчокомбінат, побуткомбінат. Основна продукція, яку вони виробляють,— це сир, масло, олія, борошно, цегла, комишитові плити, торф. Працюють 42 побутові майстерні та ательє. 152 торговельні одиниці району забезпечують населення необхідними товарами. Лише за 1966 рік тут було продано 400 телевізорів, 350 радіол і радіоприймачів, 1900 мотопедів і велосипедів, 70 мотоциклів, 12 легкових автомашин, 200 пральних машин, 80 холодильників, 1300 годинників тощо — на загальну суму 23 тис. карбованців.
Район інтенсивно забудовується. За 1964—1966 рр. тут виросли 78 комунальні багатоквартирні та 573 індивідуальні будинки, 3 школи (2 середніх і восьмирічна), клуб, троє дитячих ясел. Завершується спорудження ще 4 шкіл, 3 клубів, 6 багатоквартирних та 100 індивідуальних будинків.
Широкого розмаху набрало в районі соціалістичне змагання. За почесне звання колективів комуністичної праці в 1966 році боролися 53 бригади, ферми, ланки і цехи, а 1850 колгоспників і робітників — за звання ударників комуністичної праці. На сьогодні цього звання удостоєно 15 колективів, а 320 трудівників — звання ударника комуністичної праці. Понад 240 трудівників сільського господарства району нагороджені орденами і медалями.
Добре налагоджено в районі медичне обслуговування населення. Тут є 7 лікарень, 32 фельдшерсько-акушерських пункти, працюють 33 лікарі та 184 чол. середнього медперсоналу.
У 10 середніх, 16 восьмирічних, 22 початкових, заочних школах та профтехучилищі вчиться підростаюче покоління. Тут працює 534 учителі, з них 39 — відмінники народної освіти. Школи мають 26 навчальних кабінетів, 26 майстерень, 10 дослідних полів. Позакласна робота проводиться у 2 піонерських клубах, при яких діє 14 гуртків. Дошкільнята виховуються у 53 яслах і 4 дитсадках. На території Лукімської сільради розташовано районний піонерський табір, де щоліта відпочиває понад 300 школярів. У 40 бібліотеках району налічується понад 300 тис. книг. Майже всі дорослі мешканці — їх постійні читачі. Трудівники передплачують понад 31 тис. примірників газет і журналів. Тут видається з 1933 року районна газета «Ленінське слово» та 4 багатотиражки. Діють 2 кінотеатри, 40 стаціонарних кіноустановок та 2 пересувки, 6 радіовузлів.
У 2 будинках культури, 4 профспілкових, 34 сільських та 20 колгоспних клубах проводиться активна культмасова робота. Тут працюють 93 колективи художньої самодіяльності, в яких налічується близько 2 тис. учасників.
Населення любить і вивчає історію свого краю. У 22 музеях і музейних кімнатах зібрано багатий матеріал з минулого і сучасного життя сіл району.
Трудящі підвищують свої знання в університеті культури, у 2 університетах сільськогосподарських знань.
Провідна роль у господарському, культурному і громадському житті району належить комуністам. У 49 парторганізаціях об’єднано близько 2 тис. комуністів. 80 первинних комсомольських організацій налічують 3350 комсомольців. 7,5 тис. трудівників району є членами профспілок.
З Оржицького району вийшли відомі діячі літератури, мистецтва, партійні, державні і військові діячі. Серед них 4 Герої Радянського Союзу, 2 Герої Соціалістичної Праці. Живе тут близько 5 тис. чоловік, нагороджених орденами і медалями Радянського Союзу за бойові подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни.