Сухорабівка, Решетилівський район, Полтавська область
СУХОРАБІВКА — село, центр сільської Ради. Розташована на лівому березі річки Псла, за 25 км від районного центру та за 34 км від найближчої залізничної станції Решетилівка. Населення — 1422 чол. Сільраді підпорядковані населені пункти Березняки, Каленики, Підок, Хрещате.
Колгосп ім. Щорса, центральна садиба якого міститься в селі, має 5012 га землі. Напрям господарства — зерново-тваринницький. Основні культури — озима пшениця, цукровий буряк. G електростанція.
У Сухорабівці — дільнична лікарня на 25 ліжок, середня школа; вона має ділянку землі, на якій юні мічурінці проводять досліди, вирощують нові сорти технічних і злакових культур. При школі обладнані майстерні для обробки дерева. Діють бібліотека, клуб на 420 місць. 6 будинок для старих людей.
За народними переказами, у 1638 році, після поразки повстання Я. Остряниці, частина запорізьких козаків оселилася на території сучасної Сухорабівки. Промисел сухою рибою дав початкову назву поселенню — Сухорибівка. У 1710 році сухорабівських козаків закріпачили. У 40-х роках XIX століття власник села програв його в карти і в розписці зазначив, що віддав свій маєток разом з 409 «смердами», бо «сухі раби» виявилися дуже строптивими. З того часу Сухорибівку стали називати Сухорабівкою.
У 1905 році селяни Сухорабівки спалили цукроварню, дві економії, поділили між собою поміщицьку землю.
Біля с. Березняків виявлено ливарну форму насів пізньої бронзи для виготовлення бронзових серпів (кінець II—І тисячоліття до н. е.).
У Сухорабівці народився письменник А. В. Трипільський. У Калениках проживає І. П. Костенко — дояр, завідуючий молочнотоварною фермою колгоспу ім. XXII з’їзду КПРС, якому в 1966 році присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.