Шишацький район, Полтавська область
Шишацький район розташований в басейні ріки Псла в зоні лісостепу. Його площа — 798,8 кв. км. Він межує на півночі з Зіньківським, на сході — з Диканським, на півдні — з Решетилівським, на заході і південному заході — з Великобагачанським, на північному заході — з Миргородським районами.
Вперше Шишацький район було створено згідно постанови Президії ВУЦВК від 7 березня 1923 року. В 1931 році його було приєднано до Диканського району. В 1935 році Шишаки знову стали районним центром — спочатку Харківської, а з 1937 року Полтавської області. Під час відзначення 100-річчя з дня смерті М. В. Гоголя (1952 р.) на честь великого російського письменника Шишацький район було перейменовано на Гоголівський. Як самостійна одиниця адміністративно-територіального поділу Гоголівський район існував до 1963 року, поки його не приєднали до Диканського району. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 грудня 1966 року знову утворено окремо Шишацький район.
Населення району становить 30 750 чоловік.
В адміністративному відношенні район поділено на 12 сільських Рад. На його території розташовано 90 населених пунктів, 16 колгоспів, районне об’єднання «Сільгосптехніка», меліоративна станція, державний лісорозсадник.
Через територію району проходять залізниця Полтава—Київ, автотраса Шишаки—Полтава (через Диканьку), дорога з твердим покриттям Шишаки — станція Яреськи. На території району розташовані дві залізничні станції — Сагайдак і Яреськи.
З природних багатств у районі є нафта, глина, пісок, мінеральна вода, незначні запаси торфу і родючі чорноземні грунти.
Вздовж берегів річки Псла тягнуться ліси, в яких переважають сосна і вільха, а на крутому правому березі — місцями широколисті породи: дуб, клен, ясен, липа, осика.
Основний напрям господарства району — рільництво і тваринництво. Із зернових культур тут сіють озиму пшеницю, кукурудзу, ячмінь, жито, гречку, просо, з технічних — цукрові буряки, соняшник.
У галузі тваринництва переважає молочно-м’ясна худоба. Колгоспники займаються також свинарством, птахівництвом і частково вівчарством.
Значні площі у колгоспах відведені під сади і городні культури — картоплю, огірки, помідори, капусту.
Земельні угіддя району розподіляються так: орної землі 50,6 тис. га, лук і пасовищ — 8677 га, лісів — 11 816 га, садів — 854 га, водоймищ — 683 гектари.
В районі високо зросла механізація сільськогосподарського виробництва. На полях колгоспів працює 351 трактор, 213 комбайнів, 214 автомашин та 67 автомашин райоб’єднання «Сільгосптехніка». Всі 16 колгоспів електрифіковані.
Другою важливою галуззю сільського господарства району після рільництва є тваринництво. На 1 січня 1967 року в колгоспах району числилось 31 053 голови великої рогатої худоби, 32 257 свиней, 8020 овець.
З кожним роком зростає кількість передовиків і ударників колгоспного виробництва. Орденами і медалями Радянського Союзу нагороджено 417 працівників сільського господарства.
В районі є 11 промислових підприємств, де працює понад 2 тис. робітників. Серед найбільших промислових підприємств району — Яреськівський цукровий завод, який переробляє цукрові буряки не тільки Шишацького, але й ряду колгоспів Диканського, Великобагачанського і Миргородського районів. Щодоби він виробляє 25 тис. цнт цукру.
Дедалі поліпшується побутове обслуговування трудящих. У районі працює 28 майстерень по обслуговуванню побутових потреб населення. Для забезпечення населення предметами широкого вжитку та харчовими продуктами в районі відкрито 129 торговельних точок. У системі споживчої кооперації працює 96 магазинів, 6 їдалень, 2 хлібопекарні. В 1966 році ними продано товарів на суму 8 млн. 225 тис. карбованців.
У районі створено 20 лікувальних установ, в т. ч. 6 лікарень, 13 фельдшерсько-акушерських пунктів. У них працює 14 лікарів та 60 чоловік середнього медичного персоналу.
Тільки в 1965 році районну лікарню розширено з 75 до 100 ліжок, а в 1966 році відкрито лікарню на 50 ліжок при Яреськівському цукровому заводі.
В селах повністю здійснюється загальне обов’язкове навчання. У 33 школах навчається понад 4000 дітей і близько 600 чол. дорослої молоді. їх навчає 381 учитель.
Для культурного обслуговування трудящих у районі функціонує 38 клубів, у т. ч. один Будинок культури. При клубах працює 88 гуртків художньої самодіяльності, якими охоплено 1020 чоловік. 14 640 читачів користується послугами 26 бібліотек.
Населення району повністю охоплене передплатою на періодичну пресу. На 1967 рік було передплачено 33 025 журналів і газет. У селах району встановлено 9 радіовузлів і 7 тис. радіоточок. Відкрито 9 народних краєзнавчих музеїв.
Районна партійна організація складається з 45 первинних парторганізацій, в яких нараховується 990 комуністів. 49 комсомольських організацій об’єднують 2204 члени спілки. 2000 чол. входить до 53 профспілкових організацій.
На території району є багато визначних місць, зв’язаних з життям і діяльністю письменників, учених, художників. В с. Гоголевому, де колись провів дитячі роки великий російський письменник М. В. Гоголь, поховані його батьки.
Поблизу с. Куйбишевого міститься будинок, де була дача письменника В. Г. Короленка. Цей будинок-музей передано Харківському художньому інституту. Ці місця надійно зберігає населення району.