Маринин, Березнівський район, Ровенська область
МАРИНИН — село, центр сільської Ради. Лежить на лівому березі Случі, за 38 км від районного центру, за 14 км від залізничної станції Городниця. Дворів —319, населення — 1137 чоловік. Сільраді підпорядковане село Більчаки.
В Маринині розташована центральна садиба колгоспу «Світанок». У його користуванні 2677 га землі, в т. ч. 818 га орної. Напрям господарства — льоно-зерновий з розвинутим м’ясо-молочним тваринництвом. Бригадир комплексної бригади Ф. П. Бондарчук удостоєний ордена Жовтневої Революції, ланкова С. А. Тимощук — ордена Трудового Червоного Прапора. 50 колгоспників нагороджені медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна».
У Маринині є восьмирічна школа, де вчиться 321 учень, працює 22 вчителі, бібліотека, будинок культури на 250 місць, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок.
В партійній організації —27 комуністів, у комсомольській — 82 члени ВЛКСМ.
Вперше Маринин згадується в письмових джерелах 1577 року як містечко з князівським замком. У 1629 році тут було 85 димів. Під час визвольної війни українського народу 1648— 1654 рр. селяни Маринина вступали до козацьких загонів і громили панські маєтки.
В 1918 році в селі проголошено Радянську владу. Частина жителів у лавах Червоної Армії захищала завоювання влади Рад. Під час окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею, в 20— 30-х роках, односельці, що працювали на каоліновому заводі на хуторі Дерманці та в каменоломнях шпату і кварцу в Більчаках, кілька разів страйкували.
В роки Великої Вітчизняної війни німецькі фашисти і українські буржуазні націоналісти замордували 156 жителів села. Через Маринин у 1943 році проходило з’єднання С. А. Ковпака. 65 жителів села — учасники Великої Вітчизняної війни (з них 32 нагороджено орденами й медалями). В пам’ять 29 загиблих односельців встановлено обеліск, споруджено також обеліск командиру взводу партизанського загону ім. Чапаева О. М. Ковтуну, який загинув у 1943 році від рук оунівців.