Мильча, Дубнівський район, Ровенська область
МИЛЬЧА — село, центр сільської Ради. Віддаль до районного центру 24 км, до залізничної станції Верба 8 км. Дворів — 239, населення — 833 чоловіка. Сільраді підпорядковані населені пункти Будераж, Пирятин, Повча.
В Мильчі розташовано центральну садибу колгоспу «Дружба». На обліку 3055 га землі, з них 2125 га орної. Основні галузі господарства — зерно-бурякове рільництво та м’ясо-молочне тваринництво, овочівництво, хмелярство. З допоміжних підприємств — цегельний завод та пилорама. 85 колгоспників нагороджені Ленінською ювілейною медаллю. Доярка Г. С. Грогуль удостоєна ордена Леніна.
Є восьмирічна школа (107 учнів, 12 вчителів), клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт з пологовим відділенням.
В селі працюють 57 комуністів, 238 комсомольців. Партійну організацію створено 1951, комсомольську — 1948 року.
Перша згадка про село належить до 1570 року. Під час визвольної війни в 1648 році селяни розгромили маєток місцевого феодала. Радянську владу проголошено в січні 1918 року. В період громадянської війни жителі брали активну участь у боротьбі проти ворогів революції. Тут були створені червоні повстанські загони. Один з них очолював житель Мильчі Д. І. Михащук. Під час панування буржуазно-поміщицької Польщі у серпні 1924 року жителі села Повчі, озброївшись сокирами, вигнали лісову сторожу та поліцаїв з поміщицького лісу.
1939 року населення обрало колишнього члена КПЗУ, жителя села Будеража М. Новака депутатом Народних Зборів Західної України. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 78 жителів села, загинуло 45. Орденами і медалями за бойову доблесть відзначено 33 чоловіка.
Встановлено пам’ятник В. І. Леніну та обеліск на вшанування односельців, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни.
Поблизу села Повчі виявлено майстерню крем’яних знарядь доби міді, а на околиці села Будеража — давньоруське городище.