Мирогоща Друга, Дубнівський район, Ровенська область
МИРОГОЩА ДРУГА — село, центр сільської Ради, залізнична станція, лежить на берегах річки Липки, за 8 км від районного центру. Дворів — 368, населення — 1233 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Костянець, Липа, Мирогоща Перша, Мокре, Молодава Перша, Молодава Друга, Молодава Третя.
В Мирогощі Другій міститься центральна садиба та навчальні корпуси Мирогощанського радгоспу-технікуму (створений на базі радгоспу 1964 року). У селі працюють також пивоварний завод, млин. 124 працівники нагороджені Ленінською ювілейною медаллю.
В Мирогощі Другій є середня школа (463 учні, 41 вчитель), дитячий будинок. До послуг жителів села будинок культури, бібліотека, дільнична лікарня, відділення зв’язку.
В селі трудяться 139 комуністів, 545 комсомольців. Партійну організацію створено 1946, комсомольську — 1939 року.
Перша письмова згадка про село є в опису Луцького замку від 1545 року. Радянську владу в селі проголошено в січні 1918 року. Під час громадянської війни через Мирогощу Другу проходили частини Першої Кінної армії. 19 липня 1920 року частини Червоної Армії поблизу села завдали нищівного удару ворогові. У цьому бою загинув і був похований у Мирогощі Другій комбриг 11-ї кавалерійської дивізії С. М. Патоличев. За часів панування буржуазно-поміщицької Польщі у селі в 30-х роках діяла підпільна організація КПДУ. Під її керівництвом населення брало участь у першотравневій демонстрації 1935 року в селі Варковичах. Тоді від рук поліції загинув перший комсомолець села Молодави Української (тепер — Молодави Першої) В. С. Менелюк. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 80 жителів, загинуло 15. Урядовими нагородами відзначені 65 чоловік.
У селі живе кавалер ордена Леніна П. І. Подлевський.
Є пам’ятник В. І. Леніну та герою громадянської війни G. М. Патоличеву.
Поблизу сіл Мирогощі Другої, Липи, Костянця, Мокрого та Молодави Третьої виявлено 9 поселень доби пізнього палеоліту, неоліту, міді, ранньої та пізньої бронзи, скіфського періоду та майстерню крем’яних знарядь доби ранньої бронзи. Знайдено також три могильники доби міді, ранньої та пізньої бронзи. Відомо, крім того, два ранньослов’янські поселення черняхівської культури, три поселення та два городища давньоруського часу.