Злазне, Костопільський район, Ровенська область
ЗЛАЗНЕ — село, центр сільської Ради. Лежить на лівому березі річки Горині, за 20 км від районного центру і залізничної станції Костопіль. Через село проходить автошлях. Дворів — 413, населення — 1676 чоловік. Сільраді підпорядковані села Вигін і Перетоки.
За місцевим колгоспом «Перемога» закріплено 4312 га землі, в т. ч. 1240 га орної. Господарство — багатогалузеве, основною культурою є льон-довгунець. 18 колгоспників відзначено урядовими нагородами, серед них телятниця У. У. Дашкель — орденом Жовтневої Революції, агроном О. Ф. Глущук і свинарка Г. С. Бачук — орденом Трудового Червоного Прапора. 46 чоловік нагороджено Ленінською ювілейною медаллю.
У Злазному є середня школа, в якій навчається 506 учнів, працюють 28 вчителів, бібліотека, будинок культури, широкоекранний кінотеатр. Село здавна славиться своїми вишивальницями.
В партійній організації 28 комуністів, у комсомольській — 150 членів ВЛКСМ.
Уперше село згадується в писемних джерелах 1577 року. Під час проведення селянської реформи 1861 року селяни відмовилися викуповувати в поміщика непридатні землі, написали скаргу губернаторові. Але в липні 1864 року до Злазного прибув військовий загін, щоб змусити селян підкоритися. Сталася сутичка з солдатами. Активістів було заарештовано й віддано до суду. В червні 1902 року злазненці знову виступили проти поміщика. В грудні 1917 року жителі села розгромили поміщицький маєток.
Радянську владу проголошено в січні 1918 року. За польської окупації, в 30-х роках, у Злазному діяв осередок КПЗУ.
Під час Великої Вітчизняної війни мешканці Злазного допомагали партизанам і військовополоненим, які втекли з табору смерті в Івановій Долині, за що гітлерівці дощенту спалили село. В червні 1943 року через Злазне пройшли партизанські загони з’єднання С. А. Ковпака. 67 злазненців воювало на фронтах Великої Вітчизняної війни. За бойові заслуги 24 чоловіка нагороджено орденами й медалями. В селі встановлено пам’ятник 43 полеглим воїнам.