Бійниця, Млинівський район, Ровенська область
БІЙНИЦЯ — село, центр сільської Ради, розташоване на березі річки Ікви, за 15 км від районного центру. Через село проходить автошлях. Дворів — 268, населення — 864 чоловіка. Сільраді підпорядковане село Баболоки.
У Бійниці міститься центральна садиба колгоспу ім. Леніна. За колгоспом закріплено 2090 га землі, з них 1514 га орної. Основними галузями виробництва є рільництво зерно-технічного напряму та м’ясо-молочне тваринництво. Вирощують також овочі та хміль. 1969 року колгосп нагороджений перехідним Червоним прапором Міністерства сільського господарства СРСР та ВЦРПС. 11 колгоспників нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу, серед них колишній голова колгоспу І. В. Вальчун — орденами Леніна і Жовтневої Революції, зоотехнік 3. О. Гутник — орденом Жовтневої Революції, 69 колгоспників відзначені ювілейною медаллю.
В селі є восьмирічна школа на 350 учнів, в якій працюють 14 вчителів, клуб, бібліотека, народний музей, фельдшерсько-акушерський пункт.
Партійна організація, яка створена 1950 року, налічує 56 комуністів, комсомольська, що заснована 1940 року, об’єднує 140 членів ВЛКСМ.
Бійниця відома з 1545 року. Радянську владу в селі проголошено в січні 1918 року.
В роки тимчасової польської окупації у Бійниці підпільно працювали осередки КПЗУ та КСМЗУ. Коли в 1937 році місцеві власті заарештували членів Комуністичної партії, І. Вальчун, О. Корженівський, І. Лихочвор, брати П. та С. Краєвські втекли з в’язниці і перебралися згодом до Іспанії, де воювали в складі інтернаціональної бригади ім. Домбровського.
Під час окупації фашисти розстріляли 13 чоловік. У боях за визволення Радянської Вітчизни від окупантів брали участь 76 жителів села, з них 45 загинули на фронтах. На їх честь встановлено пам’ятник.
На околицях села виявлено залишки поселень доби бронзи та давньоруських часів.