Борове, Зарічненський район, Ровенська область
БОРОВЕ — село, центр сільської Ради, розташоване за 43 км від районного центру. Дворів — 553, населення — 2386 чоловік. Сільраді підпорядковане село Млинок.
В Боровому міститься центральна садиба колгоспу ім. 17 Вересня. За колгоспом закріплено 7392 га землі, у т. ч. 804 га орної. В колгоспі осушено й освоєно 1100 га заболочених земель. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво, вирощуються льон, картопля, зернові. Відкрито пекарню. Працюють кравецька й шевська майстерні. За виробничі успіхи 44 колгоспники на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна нагороджені Ленінською ювілейною медаллю. Трактористка О. А. Касянчик була делегатом III Всесоюзного з’їзду колгоспників, вона нагороджена орденом Леніна.
Є середня школа, в якій навчається 670 учнів і працює 34 вчителі, будинок культури, бібліотека, лікарня на 35 ліжок, аптека, книжковий магазин, відділення зв’язку, ветеринарна дільниця.
Партійна організація, створена 1948 року, налічує 35 комуністів, комсомольська, що діє з 1946 року,— 134 члени ВЛКСМ.
Борове відоме з першої половини XVII століття.
На початку 1918 року в Боровому встановлено Радянську владу. Селяни розподілили панську землю і майно.
Під час громадянської війни біднота села об’єдналася в повстанський загін під керівництвом Я. Д. Валюти, який згодом взяв участь у Дубровицькому повстанні і влився до складу Дубровицького комуністичного повстанського полку.
У роки Великої Вітчизняної війни 90 чоловік з Борового перебували в партизанах. До загону самооборони увійшло 200 чоловік. Очолював його колишній член КПЗБ Г. А. Ковенько. Поблизу села навесні 1943 року був майданчик для прийому вантажів з Великої землі, а в селі — обласний штаб партизанського руху. У квітні 1943 року фашисти спалили село. На фронтах війни проти фашистів билися 216 жителів села, з них 99 чоловік нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, 102 жителі села загинули, захищаючи Батьківщину.