Серники, Зарічненський район, Ровенська область
СЕРНИКИ — село, центр сільської Ради, лежить на березі Стубли, за 10 км від районного центру, з яким зв’язане автошляхом. Дворів — 841, населення — 3095 чоловік. Сільраді підпорядковані села Бір, Олександрове, Соломир.
В Серниках розміщено центральну садибу радгоспу «Серницький». За господарством закріплено 6266 га землі, з них 859 га орної. Осушено 340 га заболочених земель. Головна галузь — м’ясо-молочне тваринництво; вирощують льон, картоплю та зернові. 37 трудівників радгоспу за виробничі успіхи відзначено Ленінською ювілейною медаллю.
Працюють середня й початкова школи, де 49 вчителів навчають 836 учнів, будинок культури, клуб, дві бібліотеки, відділення зв’язку, фельдшерсько-акушерський пункт.
Комуністів у селі 30, комсомольців — 328» Парторганізація існує з 1953, комсомольська — з 1939 року.
Перша згадка про село датована 1449 роком.
В 1917 році селяни виступили проти поміщика, випасали свою худобу в поміщицькому лісі» В кінці 1917 року виник селянський комітет, який почав здійснювати ленінський декрет про землю. На початку 1918 року в селі проголошено владу Рад, діяв ревком на чолі з А. В. Полюховичем. Восени того ж року багато жителів вступили до партизанського загону, який пізніше реорганізувався — в Поліський повстанський полк. Улітку 1920 року жителі села допомагали частинам Червоної Армії вигнати польських окупантів.
В роки Великої Вітчизняної війни 187 жителів села билися проти фашистів на фронтах та брали участь у партизанській боротьбі. Нагороджено 125 чоловік, загинуло від рук ворога 99. В селі діяла підпільна група антифашистів та загін самооборони. Близько 30 чоловік влилися до партизанського загону ім. Ворошилова. Через село проходили з’єднання О. М. Сабурова, С. А. Ковпака. За підтримку партизанів фашисти спалили село, вбили 55 жителів. У селі народився Герой Радянського Союзу А. І. Боричевськии.