Сопич, Глухівський район, Сумська область
СОПИЧ — село, центр сільської Ради, розташоване за 44 км від районного центру, за 21 км від залізничної станції Есмань і за 3 км від автошляху Москва—Київ. Дворів—403. Населення — 1309 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Мала Бобилівка й Потапівка.
У Сопичі міститься центральна садиба колгоспу «Ленинский путь», за яким закріплено 4428 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3300 га орної землі. Вирощують зернові й технічні культури; розвинуте м’ясо-молочне тваринництво.
У селі є середня школа, в якій налічується 479 учнів і 29 учителів, будинок культури на 450 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
На території сільради — первинні партійна (32 комуністи) і 2 комсомольські (49 комсомольців) організації. Комсомольський осередок створено в 1924, партійний — в 1929 році.
За виробничі досягнення 17 трудівників нагороджено орденами й медалями СРСР.
Сопич відомий з середини XVI ст. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. Під час німецько-фашистської окупації 45 жителів вступили до партизанського з’єднання під командуванням М. І. Наумова. Фашисти жорстоко розправились з населенням. 27 чоловік було закатовано й третину села спалено. На фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах проти ненависного ворога билися 672 односельці, з них 175 за виявлені героїзм і хоробрість нагороджено орденами й медалями СРСР. Уродженцеві с. Потапівки старшому лейтенанту І. А. Мєшкову за мужність і відвагу, виявлені в боях під час форсування Дніпра і утримання плацдарму на правому березі, у 1944 році було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. 284 чоловіка полягли за свободу й незалежність Батьківщини. У Сопичі встановлено пам’ятник радянським воїнам, які загинули в бою за визволення села від гітлерівців.