Червоний Ранок, Кролевецький район, Сумська область
ЧЕРВОНИЙ РАНОК (до 1922 р.- Божок) — село, центр сільської Ради, розташоване за 12 км від районного центру і залізничної станції Кролевець. Дворів — 448. Населення — 1410 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Буйвалове, Веселі Гори, Заболотове, Миколаєнкове, Мирне, Неровнине й Свидня.
У Червоному Ранку міститься центральна садиба колгоспу ім. Мічуріна, за яким закріплено 3297 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1727 га орної землі. Вирощують зернові культури, картоплю й цукрові буряки; розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. Працює цегельний завод.
В селі є середня школа, в якій налічується 268 учнів і 25 учителів, будинок культури на 350 місць, 2 бібліотеки, фельдшерський пункт, пологовий будинок.
На території сільради — 3 первинні партійні (75 комуністів) і 4 комсомольські (166 комсомольців) організації. Партійний й комсомольський осередки створено в 1919 році.
За виробничі успіхи 87 трудівників нагороджено орденами і медалями СРСР, серед них свинарку Н. С. Калій — орденами Леніна і Жовтневої Революції, голову колгоспу І. С. Журавля орденом Леніна.
Божок відомий з середини XVII ст. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. У 1921 році організовано комуну «Ранок». Під час німецько-фашистської окупації у Червоному Ранку в жовтні—листопаді 1941 року перебував Кролевецький підпільний райком партії. Тут було створено партизанську групу в складі 10 чоловік, яка згодом влилася до Кролевецького партизанського загону. У селі діяла також підпільна група на чолі з М. Т. Тригуб. На фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах проти фашистів билися 409 жителів, з них 233 за мужність і відвагу нагороджено орденами й медалями, СРСР. 196 чоловік віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. У Червоному Ранку споруджено меморіальний комплекс на честь радянських воїнів, що визволили село від гітлерівців, і односельців, які загинули на фронтах війни, а також обеліск воїнам-визволи-телям.
Поблизу сіл Заболотового і Червоного Ранку виявлено 3 неолітичні поселення, городище скіфських часів, 2 слов’янські поселення — перших століть н. е. та сіверян VIII—X ст., а також поселення часів Київської Русі.