Хухра, Охтирський район, Сумська область
ХУХРА — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Хухри, за 12 км від районного центру і за 16 км від залізничної станції Охтирка. Дворів — 778, населення — 2407 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Лутище, Перемога, Пилівка, Українка.
За колгоспом ім. Леніна, центральна садиба якого міститься в Хухрі, закріплено 6703 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 5298 га орної землі. Вирощують переважно зернові культури й цукрові буряки. Розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. З допоміжних підприємств є цегельний завод, млин, олійниця. В 1963 році на околиці села відкрито нафтогазове родовище «Рибальське». З червня 1965 року працює Рибальський нафтогазовий промисел.
У Хухрі є середня школа, в якій налічується 436 учнів і 31 учитель, будинок культури на 350 місць, бібліотека, дільнична лікарня на 25 ліжок.
За успіхи в розвитку сільського господарства, освіти й охорони здоров’я 165 чоловік нагороджено орденами й медалями, голову колгоспу ім. Леніна М. С. Чоботарьова — орденом Леніна та орденом Жовтневої Революції.
На території сільради — дві первинні партійні організації (112 комуністів) і три комсомольські (197 членів ВЛКСМ). Партійний і комсомольський осередки створено в 1918 році.
Відоме село з другої половини XVII ст. Радянську владу встановлено в грудні 1917 року. В 1918 році в селі був організований партизанський загін, яким командував М. Н. Лазоренко. На фронтах Великої Вітчизняної війни билися з ворогом 740 жителів села, з них 293 чоловіка за мужність і відвагу нагороджені орденами й медалями, 447 — загинули смертю хоробрих. У Хухрі споруджено меморіальний комплекс: пам’ятник радянським воїнам-визволителям і стели, на яких викарбовані прізвища загиблих односельців.
На околиці с. Хухри виявлено неолітичне поселення з майстернею крем’яних знарядь, досліджено залишки поселення доби бронзи, передскіфських та скіфських часів (VIII—IV ст. до н. е.). Поблизу сіл Пилівки та Українки знайдено поселення скіфських часів і давньоруське городище, а біля с. Лутища — давньоруські списи.