Нові Гончарі, Путивльський район, Сумська область
НОВІ ГОНЧАРІ — село, центр сільської Ради, розташоване за 9 км на схід від районного центру і за 17 км від залізничної станції Путивль. Дворів — 79, населення — 227 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Бородине, Князівка, Мінакове, Плаксине, Сахарове, Сиром’ятникове, Старі Гончарі, Ширяеве.
Колгоспи ім. Карла Маркса (центральна садиба його розміщена в с. Мінаковому) та ім. Щорса (центральна садиба у с. Ширяєвому) користуються 3882 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2739 га орної землі. У господарствах вирощують зернові й технічні (коноплі, цукрові буряки) культури. Напрям у тваринництві — виробництво молока й м’яса. За високі показники у вирощуванні зернових і технічних культур та підвищенні продуктивності тваринництва в колгоспі ім. Щорса 46 чоловік нагороджені орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — колгоспниці X. М. Нікітіна, В. П. Чернякова, А. Г. Чернякова, В. С. Бородіна. У колгоспі ім. Карла Маркса нагороджено 4 чоловіка.
Працюють восьмирічна школа, де 16 учителів навчають 139 учнів, клуб, бібліотека, медпункт.
Нові Гончарі вперше згадуються в письмових джерелах 1781 року. В січні 1918 року в селі встановлено Радянську владу. За роки тимчасової німецько-фашистської окупації в яру, що неподалік села Мінакового, гітлерівці розстріляли понад 500 чоловік — військовополонених і жителів з різних місць Путивльського району. 1937 року на цьому місці споруджено 12-метровий обеліск на честь загиблих. 56 жителів села були учасниками Великої Вітчизняної війни, 29 з них полягли за свободу ц не залежність Батьківщини, 32 — відзначені бойовими нагородами.
Уродженцем Сиром’ятникового є О. Б. Панов, якому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Поблизу сіл Ширяєвого та Старих Гончарів виявлено поселення доби бронзи, 2 великі городища й поселення скіфських часів. На Ширяевському городищі досліджено залишки жител та господарських споруд (VI—IV ст. до н. е.).