Артюхівка, Роменський район, Сумська область
АРТЮХІВКА — село, центр сільської Ради, розташоване за 19,5 км від районного центру і залізничної станції Ромни. Дворів — 295, населення — 916 чоловік. Сільраді підпорядковані села Лісківщина й Шумське.
В селі міститься центральна садиба колгоспу «Дружба», за яким закріплено 3970 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2629 га орної землі. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур та молочно-м’ясному тваринництві. Колгосп має млин, крупорушку, цегельний завод. За виробничі досягнення 43 чоловіка нагороджено орденами й медалями, в т. ч. доярку Є. К. Катрич і комбайнера О. Є. Верещака — орденом Леніна, доярку Є. Я. Гук — двома орденами Леніна.
В Артюхівці працюють восьмирічна школа, де налічується 121 учень і 13 учителів, бібліотека, будинок культури на 450 місць, фельдшерсько-акушерський пункт.
На території сільради — первинна партійна (24 комуністи) й 2 комсомольські (32 члени ВЛКСМ) організації.
Партійний осередок створено в 1931, комсомольський — у 1925 році.
Артюхівка відома з кінця XVIII ст. Радянська влада встановлена в січні 1918 року. На фронтах Великої Вітчизняної війни захищали свободу й незалежність Батьківщини 273 жителі Артюхівки, з них 70 нагороджені орденами й медалями, 136 чоловік загинули. У селі встановлено пам’ятник радянським воїнам, що полягли в боях за визволення Артюхівки від гітлерівців.
У селі народився й жив (1872—1932) український радянський поет-кобзар І. Д. Запорожченко. Уродженцями Артюхівки є також генерал-майор Радянської Армії Р. А. Микитенко, доктор історичних наук Й. Т. Щербина та кандидат філологічних наук, член Спілки письменнників України Г. А. Нудьга.
Поблизу с. Шумського виявлено кургани скіфського часу (VI—III ст. до н. е.) та слов’янське городище сіверян (VIII—X ст.). Біля с. Артюлівки — курганний могильник часів Київської Русі.