Сьогоднішній день Сумської області
Сумщина в повоєнні роки стала областю високорозвинутої промисловості. Нині тут налічується 294 великих промислових підприємства. У порівнянні з 1950 роком валовий випуск промислової продукції зріс у 7 разів. Провідними галузями промисловості є машинобудівна, приладобудування, хімічне виробництво, видобуток нафти й газу. Як показують підрахунки, щохвилини на промислових підприємствах виробляється продукції на 12,5 тис. карбованців. За два місяці в області випускається стільки продукції, скільки її виробляли за весь 1940 рік.
Основними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Протяжність залізниць загального користування становить 773 км (з них 144 км електрифіковано), автомобільних шляхів з твердим покриттям 2,2 тисячі кілометрів. Авіатранспорт сполучає Суми з більшістю районів області, з Києвом, Москвою, Одесою, Сімферополем, Курськом, Полтавою та іншими містами. Область має розвинуту мережу поштового й телефонно-телеграфного зв’язку, радіо, телебачення.
На підприємствах промисловості й транспорту працює понад 217,7 тис. робітників. Це передовий загін багатотисячної армії трудящих області. Робітники першими відгукуються на всі заклики партії, беруть найактивнішу участь у втіленні в життя її планів. 66,8 проц. мають вищу і середню освіту. На промислових підприємствах і транспорті працюють 16,7 тис. раціоналізаторів. У 1971 —1972 рр. від впровадження їх винаходів і раціоналізаторських пропозицій одержано економію в 26,4 млн. карбованців. 7 кращих робітників удостоєно звання Героя Соціалістичної Праці, тисячі нагороджені орденами й медалями СРСР. Робітники беруть активну участь у громадсько-політичному житті. Робітниці Сумського заводу ім. Фрунзе М. М. Оксененко і Конотопського заводу «Червоний металіст» Л. П. Школьна с депутатами Верховної Ради СРСР восьмого скликання, а бригадир Шосткинського хімкомбінату К. С. Анушкович, машиніст-інструктор депо Смородине А. О. Гурін, робітниця Угроїдського цукрового заводу В. В. Мороз та бригадир тресту «Харківстальконструкція» В. В. Рилов с депутатами Верховної Ради УРСР восьмого скликання. 4903 робітники обрані депутатами місцевих Рад депутатів трудящих. ІІа промислових підприємствах, залізничному транспорті, у сільському господарстві працюють представники 88 народів СРСР. Так, робітничий колектив Сумського машинобудівного заводу ім. Фрунзе об’єднує представників 27 національностей, Конотопського паровозоремонтного заводу — 15 національностей, Охтирського заводу «Промзв’язок»— 11 національностей. Всі вони користуються однаковими правами, натхненно трудяться на благо своєї Батьківщини — СРСР.
Промисловість Сумської області є складовою частиною промисловості республіки, всього Радянського Союзу, що розвивається за єдиним державним планом в інтересах всього Радянського Союзу в цілому і кожної республіки зокрема. Її успіхи — наслідок не лише самовідданої праці робітників і службовців Сумської області, а й трудящих інших областей УРСР, братніх радянських республік. Так, у випуску продукції Сумського машинобудівного заводу ім. Фрунзе беруть участь 818 підприємств країни, у т. ч. Москви, Баку, Єревана, Талліна, Фрунзе, Казані, Новосибірська, Курська та інших міст. У свою чергу завод ім. Фрунзе постачає свою продукцію багатьом підприємствам країни.
Товариш Л. І. Брежнєв, виступаючи 26 липня 1973 року на спільному урочистому засіданні Центрального Комітету КП України і Верховної Ради Української РСР, присвяченому врученню Українській РСР ордена Дружби народів, говорив: «Животворна сила братерства радянських народів яскраво виявляється і в їх трудових ділах. Хіба не про це говорять, наприклад, змагання і систематичний обмін досвідом трудящих України з трудовими колективами підприємств, районів і областей інших республік нашого союзу…»
Якщо на географічній карті нашої Батьківщини прокреслити лінії, що позначають місце надходження продукції шосткинських хіміків, то вона покриється густою сіткою. Шосткинський хімічний комбінат — дітище всієї країни. Коли по війні на комбінаті розгорталися роботи, пов’язані з освоєнням виробництва кольорових кінофотоматеріалів, сировину для цього надсилали москвичі, ленінградці й казанці. Освоювати нафтові промисли Сумщини допомагали й допомагають нафтовики Російської Федерації, Азербайджану.
Багато підприємств Сумщини змагається з підприємствами братніх радянських республік. Так, Сумський завод електронних мікроскопів ім. 50-річчя ВЛКСМ змагається з Курським заводом лічильних машин, Сумський насосний ‘— з Бобруйським машинобудівним ім. Леніна, Охтирський «Промзв’язок» — з Каунаським заводом «Промзв’язок», Свеський насосний — з Рибницьким насосним заводом Молдавської РСР. Традиційним є змагання Конотопського відділку Південно-Західної залізниці з Брянським відділком Московсько-Київської залізниці.
В повоєнні роки водночас з промисловістю розвивалося сільське господарство. Після вересневого (1953 р.) Пленуму ЦК КПРС чимало зроблено щодо зміцнення радгоспів і колгоспів досвідченими кадрами. З міст і районних центрів було направлено безпосередньо па роботу в село 1859 агрономів і зоотехніків, 203 інженери й техніки. 226 комуністів і комсомольців з числа тридцятип’ятитисячників очолили колгоспи. Держава багато дбала про зміцнення технічної бази. У 1958 році на полях радгоспів і колгоспів вже працювали 6,7 тис. тракторів (у 15-сильному обчисленні) та інша техніка. Заходи, вжиті партією, забезпечили збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. У 1958 році порівняно з 1953 роком у колгоспах врожайність зернових збільшилась на 4,3 ц з гектара, а валовий збір зріс на 38 проц. Валове виробництво молока збільшилося в колгоспах в 3,8 раза, м’яса — в 1,5 раза. У боротьбі за піднесення колгоспного виробництва зростали лави майстрів землеробства і громадського тваринництва. Далеко за межами області вже тоді стали відомими імена Героїв Соціалістичної Праці механізатора Я. М. Шульги, доярки М. X. Савченко, ланкової К. Г. Баранової та ін. Першим на Сумщині грошову оплату праці запровадив колгосп «Більшовик» села Коротченкове Шосткинського району, який очолював досвідчений агроном Герой Соціалістичної Праці К. О. Цибенко.
Дальших успіхів у розвитку сільського господарства було досягнуто в роки семирічки. Посилилась технічна озброєність радгоспів і колгоспів. В колгоспах наприкінці 1965 року налічувалося понад 8,3 тис. тракторів, 5,2 тис. автомашин, 1,9 тис. зернових комбайнів та інших машин і механізмів. Це дозволило піднести рівень механізації ряду сільськогосподарських робіт. За ініціативою партійних організацій в радгоспах і колгоспах почали працювати механізовані ланки, які, наслідуючи приклад знатних механізаторів країни В. Світличного і О. Гіталова, вирощували за новою технологією зернові й технічні культури з мінімальними затратами ручної праці. Для дальшого піднесення землеробства і тваринництва важливе значення мало запровадження спеціалізації радгоспів і колгоспів.
За успішне виконання завдань семирічки почесне звання Героя Соціалістичної Праці було присвоєно 18 новаторам виробництва, серед них голові колгоспу імені Петровського Охтирського району Ф. С. Муратову, голові колгоспу імені Леніна Білопільського району І. Д. Мусієнку, трактористці колгоспу «Перемога» Конотопського району М. А. Євтушенко та іншим. Велика група працівників сільського господарства була відзначена орденами й медалями СРСР.
Значну роботу щодо піднесення сільського господарства проведено на основі рішень XXIII з’їзду КПРС та березневого (1965 р.) Пленуму ЦК КПРС. Радгоспи й колгоспи оснащувались новою технікою. Наприкінці 1970 року в господарствах налічувалось 13,4 тис. тракторів (в 15-сильному обчисленні), 3,3 тис. зернових комбайнів та велика кількість іншої техніки. Господарства були повністю електрифіковані. Завдяки цьому рівень механізації робіт на вирощуванні кукурудзи становив 75 проц., цукрових буряків — 80 проц., картоплі — 62 проц. На кінець п’ятирічки в колгоспах і радгоспах було 116 ферм, де трудомісткі процеси повністю механізували. Велика робота провадилася щодо поліпшення породних і продуктивних якостей худоби.
Трудівники сільського господарства небувалим політичним і трудовим піднесенням відзначили знаменні свята — 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції, 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, XXIV з’їзд Комуністичної партії Радянського Союзу. Як переможці соціалістичного змагання на честь 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції були нагороджені Пам’ятними прапорами ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС колгоспи «Зоря комунізму» села Вири Білопільського району, «Червона зоря» (м. Охтирка) і Конотопський лісгоспзаг.
За досягнення високих показників у соціалістичному змаганні на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна Ленінськими Ювілейними Почесними Грамотами ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР,
Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС були відзначені радгосп «Новопетровський» села Штепівки Лебединського району, господарство Сумської обласної сільськогосподарської дослідної станції, колгоспи ім. Леніна селища міського типу Жовтневого Білопільського району, колгоспи ім. Петровського (м. Охтирка) та ім. Постишева (м. Ромни). Урядовими нагородами були відзначені: орденом Леніна—колгосп ім. Леніна Білопільського району (1967 р.), колгосп ім. Леніна Глухівського району (1971 р.); орденом Трудового Червоного Прапора — колгосп ім. Петровського Охтирського району (1967 р.), колгосп ім. Дзержинського Сумського району (1971 р.). У 1969 році делегатами III Всесоюзного з’їзду колгоспників були 72 передовики сільського господарства Сумщини.
Натхненні історичними рішеннями XXIV з’їзду КПРС, трудівники радгоспів і колгоспів Сумщини розгорнули активну боротьбу за виконання завдань дев’ятої п’ятирічки. Середньорічний обсяг валової продукції сільського господарства за два роки дев’ятої п’ятирічки в області зріс порівняно з восьмою п’ятирічкою на 5,6 проц. Виробництво зерна збільшилося на 18 проц., картоплі — на 15,5 проц. Дещо зросло виробництво тваринницької продукції. Для сільського господарства області в 1972 році несприятливими були погодні умови. Але завдяки заходам, вжитим Центральним Комітетом партії і Радянським урядом, шефській допомозі робітничого класу, трудівники сільського господарства, борючись за виконання соціалістичних зобов’язань, взятих на честь 50-річчя утворення СРСР, виростили по 20,5 центнера з гектара зернових — дещо більше за середньорічний урожай протягом восьмої п’ятирічки, найвищий за всі роки урожай картоплі — по 129 центнерів з гектара. Добилися успіхів і тваринники. У 1972 році на 100 гектарів сільськогосподарських угідь вироблено молока по 323,3 центнера, м’яса 68,9 центнера, яєць на 100 гектарів зернових — 12,6 тис. штук. Від кожної корови надоєно в середньому по 2331 кілограму молока. Колектив комуністичної праці молочно-товарної ферми № 3 колгоспу ім. Леніна Лебединського району, який очолює двічі Герой Соціалістичної Праці М. X. Савченко, одержав від кожної корови по 4536 кг молока. Приклад самовідданої праці показують доярки цієї ферми комуністи Герой Соціалістичної Праці Н. І. Грушка і К. П. Леухіна, які надоїли відповідно 6809 і 6277 кілограмів молока від кожної корови.
Безпосередніми організаторами трудящих села на здійснення завдань дев’ятої п’ятирічки є 413 первинних партійних організацій. На вирішальних ділянках діє 1067 партійних груп. Багато з них нагромадили значний досвід.
Піднесенню сільського господарства активно сприяють соціалістичне змагання, взаємодопомога між українськими і російськими радгоспами і колгоспами. В умові про соціалістичне змагання між колгоспами «Батьківщина» села Миропілля Краснопільського району Сумської області й колгоспу «Красный маяк» села Гуйви Суджанського району Курської області є постійний пункт про те, що в основу змагання між ними покладено принцип «Хай у праці не буде переможених, а тільки переможці». Саме тому господарства, коли це потрібно, подають одне одному допомогу технікою, насінням; будь-яке корисне починання, раціоналізаторська пропозиція стають спільним надбанням. В 1972 році за успіхи в соціалістичному змаганні трудящих Сумської і Курської областей на честь 50-річчя утворення СРСР Курський обком КПРС, облвиконком і облпрофрада нагородили пам’ятними Червоними прапорами Кролевецький район Сумської області, Сумський завод «Центролит», спеціалізоване управління № 507 (м. Суми), колгосп ім. Комінтерна села Коровинці Недригайлівського району. Було також нагороджено призом імені знатної доярки Курської області Героя Соціалістичної Праці І. Т. Чалої колективи молочнотоварних ферм 6 радгоспів і колгоспів, і почесними грамотами — велику групу працівників промисловості, залізничного транспорту й сільського господарства. На відзнаку 50-річчя утворення СРСР Сумський обком КП України, облвиконком та облпрофрада також нагородили переможців міжобласного ювілейного змагання, зокрема, пам’ятним Червоним прапором Пристенський район Курської області, призом імені двічі Героя Соціалістичної Праці М. X. Савченко, почесними грамотами кращі колективи та велику групу передовиків Курської області.
Трудящі Сумщини з 1965 року підтримують дружні тісні зв’язки з робітниками, селянами, інтелігенцією Врачанського округу Народної Республіки Болгарії. Сумську область часто відвідують болгарські друзі. їх завжди, як дорогих гостей, скрізь зустрічають в містах і селах області, обмінюються з ними досвідом. Делегації Сумської області також часті бажані гості трудящих Врачанського округу. Велику роботу провадить обласне відділення Товариства радянсько-болгарської дружби. Трудящі області пишаються тим, що Президія Народних Зборів Народної Республіки Болгарії нагородила в 1964 році орденом «Червоний Прапор Праці» Сумський машинобудівний завод ім. Фрунзе за подану технічну допомогу в будівництві, монтажу й пуску азотно-тукового заводу і ТЕЦ «Моріца—Схід» у м. Стара Загора.
Завдяки постійному піклуванню Комуністичної партії і Радянської влади зростає матеріальний добробут трудящих. За роки восьмої п’ятирічки середньомісячна оплата праці робітників і службовців Сумської області зросла на 28 проц., а колгоспників — на 23 проц. У 1972 р. виплачено населенню у вигляді пенсій і допомоги 148,1 млн. крб. або на 30,4 млн. крб. більше, ніж у 1970 р. У 1971—1972 рр. дотація соцстраху трудящим за путівки в санаторії та будинки відпочинку становила 3,5 млн. крб. За рахунок суспільних фондів споживання у 1972 р. побудовано шкільних приміщень на 9172 учнівських місць, дитячих дошкільних закладів на 2105 місць, культурно-освітніх закладів на 4720 місць, споруджено 594,5 тис. кв. метрів житла.
Кожного року зростає обсяг робіт щодо благоустрою населених пунктів. За генеральним планом, затвердженим Радою Міністрів УРСР, провадиться реконструкція й нова забудова обласного центру. За планами по-новому забудовуються міста Конотоп, Ромни, Шостка та інші. Змінюють обличчя села. При цьому велика увага приділяється створенню центрів населених пунктів, де розміщуються адміністративні установи, навчальні, культурно-освітні, торговельні й побутові заклади. Завдяки великій турботі місцевих Рад депутатів трудящих, громадськості з року в рік збільшується площа під зеленими насадженнями в населених пунктах. И квітня 1972 року в день всесоюзного ювілейного суботника на кордоні РРФСР і УРСР по дорозі із Сум до Курська була закладена діброва, що дістала назву «Дружба». В суботнику брали участь представники трудящих Сумської і Курської областей. Насадження діброви «Дружба» і урочисте відкриття пам’ятної дошки на честь цієї події вилилося в хвилююче свято братніх російського і українського народів.
В містах і селах до послуг населення 26 універмагів, 3942 магазини, 1242 підприємства громадського харчування.
Налічується близько 1500 підприємств побутового обслуговування населення.
Радянська влада невтомно дбає про охорону здоров’я трудящих. У 218 медичних закладах області, в т. ч. 167 лікарнях (15,8 тис. ліжок) працює близько 15 тис. лікарів, фельдшерів, сестер. У порівнянні з 1950 роком кількість лікарів зросла більш як у 2,4 рази, середніх медичних працівників — у 2,2 раза. Розвиток радянської охорони здоров’я забезпечує зростання довголіття, значне зниження дитячої смертності.
Яскравими показниками сьогоднішньої Сумщини є високий загальноосвітній рівень населення. На кожну тисячу чоловік населення віком 10 років і старше з вищою й середньою (повною й неповною) освітою припадає 434 чоловіка. Число спеціалістів з вищою й середньою спеціальною освітою зросло з 56 тис. в 1959 році до 96,3 тис. чол. у 1970 році. В 1045 загальноосвітніх школах, у т. ч. 266 середніх, навчається понад 255,4 тис. учнів і працює 15 388 учителів та вихователів. Понад тисячу вихователів підростаючого покоління нагороджено орденами й медалями СРСР, 60 присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР. Вчителька Першотравневої середньої школи Буринського району Є. К. Касьяненко удостоєна звання Героя Соціалістичної Праці. До 1975 року буде завершено перехід до загальної середньої освіти, всі школи працюватимуть в одну зміну. Успішно розвивається в області й мережа професійно-технічних училищ. У 26 училищах навчається 13,5 тис. молоді, тут готують кадри 78 спеціальностей.
В області 27 середніх спеціальних навчальних закладів, де здобувають знання майже 21 тис. юнаків та дівчат. Найбільшими з цих навчальних закладів є сумські машинобудівний, будівельний і технікум цукрової і харчової промисловості. В Глухівському й Сумському ім. А. С. Макаренка педагогічних інститутах, Сумському філіалі Харківського політехнічного інституту ім. В. І. Леніна (відкрито 1965 р.) навчається 5034 студента. У інститутах і філіалі працює 247 викладачів, з них 2 доктори наук, 83 кандидати наук. Всього в області різними видами навчання охоплено понад 400 тис. чоловік.
Певну роботу в галузі селекції та насінництва луб’яних культур, агротехніки їх вирощування, механізації польових робіт провадить колектив Всесоюзного науково-дослідного інституту луб’яних культур у Глухові. Виведений селекціонерами інституту високоврожайний сорт конопель «ІОС-6» районовано на полях ряду областей України, Білорусії, Російської Федерації. Допомогу радгоспам і колгоспам подають науковці Сумської обласної сільськогосподарської дослідної станції.
Уродженцями Сумщини є фізик Герой Соціалістичної Праці академік А. Ф. Йоффе (1880—1960), астрофізик член-кореспондент АН СРСР І. С. Шкловський, академіки АН УРСР фізики Б. Г. Лазарев, О. Я. Усиков, фізіолог В. Ю. Чаговець, теплоенергетик І. Т. Швець, член-кореспондент АН УРСР літературознавець Л. М. Новиченко та інші вчені.
Видатним українським радянським письменником був уродженець с. Груні Охтирського району Остап Вишня (II. М. Губенко 1889—1956). Членами Спілки письменників України є уродженці Сумщини Д. Білоус, лауреат Державної премії СРСР П. Воронько, П. Конура, О. Палажченко, О. Ющенко та інші. Письменнику К. Гордієнку, що живе і працює в Лебедині, за трилогію «Дівчина під яблунею» присуджена Державна премія УРСР ім. Т. Г. Шевченка 1973 р.
Виходять обласні газети «Ленінська правда», «Червоний промінь», 3 міськрайонні, 15 районних, 7 багатотиражних газет на промислових підприємствах і 65 багатотиражних газет у радгоспах і колгоспах. Загальний їх тираж становить 516,7 тис. примірників. У 1967 році Президія Верховної Ради СРСР за плідну роботу по комуністичному вихованню трудящих, мобілізації їх на виконання завдань господарського й культурного будівництва та в зв’язку з 50-річчям з дня виходу першого номера нагородила газету «Ленінська правда» орденом «Знак Пошани».
В області працюють 1045 палаців, будинків культури, клубів, 1125 масових бібліотек (книжковий фонд становить понад 9 млн. томів), 1163 кінотеатри й кіноустановки, обласний художній музей з філіалом у Лебедині, обласний краєзнавчий музей з філіалами в Охтирці й Путивлі, краєзнавчі музеї в Ромнах і Конотопі. У Сумах, у будинку, де в 1888—1889 рр. жив і працював А. П. Чехов, створено літературно-меморіальний музей. У селищі Низах відкрито меморіальний музей П. І. Чайковського, а в селі Грабовському Краснопільського району — літературно-меморіальний музей П. А. Грабовського. Велику роботу проводять народні музеї.
До життя й побуту трудящих упевнено входять фізкультура й спорт. У секціях добровільних спортивних товариств «Авангард», «Динамо», «Колос», «Спартак», «Трудові резерви» улюбленими видами спорту займаються понад 267 тис. трудівників міста й села. До їх послуг 14 стадіонів, 230 спортивних залів, 708 футбольних полів, понад 3300 спортивних майданчиків, лижні бази, водні станції тощо. Працюють 5 юнацьких спортивних шкіл. Щороку в області відбуваються особисто-командні змагання з різних видів спорту на приз прославлених земляків тричі Героя Радянського Союзу І. М. Кожедуба, двічі Героя Радянськоґо Союзу С. П. Супруна, чемпіонів Олімпійських ігор — заслужених майстрів спорту В. Голубничого і О. Шапаренка. Фізкультурний рух набув ще більшої масовості після запровадження нового комплексу ГПО. В цій справі велику активність виявляють комсомольські організації.
Значний вклад у розвиток радянського мистецтва зробили вихідці з Сумщини — народні артисти СРСР П.С. Білинник, Б. Р. Гмиря (1903—1970), композитор Ю. О. Шапорін (1887—1966), народний художник СРСРМ. Г. Лисенко (1906—1972), заслужені діячі мистецтв УРСР живописець і педагог Ф. Г. Кричевський (1879—1947), архітектор і художник В. Г. Кричевський (1872 — 1952), український радянський хоровий диригент і композитор Г. М. Давидовський (1866—1952) та інші. Плідно працюють у театрі народні артисти СРСР Д. С. Антонович і В. С. Яременко.
Багатим є мистецьке життя. Кращі твори української і російської класичної драматургії та радянських драматургів показує обласний музично-драматичний театр ім. М. С. Щепкіна. Провідний актор О. Г. Тарасенко удостоєний звання народного артиста УРСР. Музичне мистецтво пропагує обласна філармонія.
Поряд з професіональними мистецькими колективами розвивається художня самодіяльність. В обласному огляді присвяченому 50-річчю утворення СРСР брало участь понад п’ять тис. колективів, які об’єднують 100 тис. художньо обдарованих робітників, колгоспників, інтелігентів. Звання заслуженого хору УРСР присвоєно самодіяльному колективу Роменського районного будинку культури, що вже має понад піввікову історію. В різних жанрах працюють самодіяльні композитори. В своїх творах вони оспівують дружбу народів СРСР, героїчні подвиги радянських людей у роки Великої Вітчизняної війни.
Сотні робітників, колгоспників, представників інтелігенції у вільний від роботи час займаються живописом і скульптурою. У жанрі живопису плідно працюють самодіяльні художники робітники Ю. М. Леонов (Шостка), М. О. Лоза (Суми), культпрацівник Н. М. Кізенко (Недригайлів). Серед різьбярів своєю творчістю відзначається пенсіонер В. М. Плавко (с. Грузьке Конотопського району), робітник М. П. Ігнатенко (Тростянець) та інші. Молодий робітник Б. Д. Берестовський з Сумського фарфорового заводу проявив себе здібним майстром у жанрі карбування по металу й кераміці. У районних, міських і обласних виставках, що відбулися напередодні 50-річчя утворення CPСP, взяли участь близько 4 тисяч самодіяльних художників області, вони подали понад 5 тисяч творів.
Як відомо, джерела майстерності кролевецьких майстрів сягають у глибини віків. Сьогодні художній промисел у Кролевці досяг нового розвитку. На фабриці художнього ткацтва працюють близько тисячі майстринь. У кожної з них свій, тільки їй властивий почерк, але спільною для всіх є народна основа. Майстрині постійно в пошуках нових оригінальних візерунків, нових фарб і кольорів. Майстриня Г. Г. Кошук нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Почесне звання заслуженого працівника промисловості Української РСР присвоєно майстрині Ф. П. Дудці.
Вже давно стали традиційними свята дружби братніх російського і українського народів. Часто російські й українські робітники, колгоспники сусідніх районів Сумської, Брянської, Курської, Бєлгородської областей спільно відзначають свята врожаю, трудової слави, ювілеї підприємств, колгоспів. Особливо посилились інтернаціональні зв’язки між трудящими Сумської, Брянської, Бєлгородської і Курської областей у дні підготовки до святкування 50-річчя утворення СРСР. У Сумській області з великим успіхом пройшов творчий звіт художньої самодіяльності Курської області. В свою чергу, колективи художньої самодіяльності Сумської області виступали в Курській області.
На багатьох підприємствах і в колгоспах традиційним стало проведення свята Серпа й Молота, де колективи складають трудові рапорти, підводять підсумки шефської взаємодопомоги. Свято закінчують концертами, масовим гулянням. На підприємствах також влаштовують вечори посвячення молоді в робітники, а в радгоспах і колгоспах — в хлібороби.
На прапорі Сумської області — орден Леніна. Цієї високої нагороди вона була удостоєна 22 червня 1967 року за активну участь сумчан у партизанському русі, за мужність і стійкість, виявлені ними в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у період Великої Вітчизняної війни, і за успіхи, досягнуті в розвитку народного господарства.
У мобілізації трудящих на виконання історичних рішень XXIV з’їзду КПРС, завдань дев’ятої п’ятирічки велику роль відіграє обласна партійна організація. На підприємствах, в радгоспах, колгоспах, установах, навчальних закладах працює понад 2 тис. первинних партійних організацій, які об’єднують понад 71,5 тис. членів і кандидатів у члени КПРС. Партійні організації проводять значну організаторську і масово-політичну роботу в масах. У повоєнні роки першими секретарями Сумського обкому КП України працювали П. X. Куманьок, В. Д. Чучукало, І. І. Іванов, А. П. Кондратенко, В. Г. Комяхов, А. М. Науменко (зараз голова виконкому обласної Ради депутатів трудящих), В. П. Федоренко, Б. І. Вольтовський. З червня 1967 року першим секретарем обкому партії працює О. І. Іщенко.
У нашій країні здійснюється справжнє народовладдя. Велику роботу на Сумщині проводять місцеві Ради депутатів трудящих. У складі обласної, міських, районних, селищних і сільських Рад депутатів трудящих, обраних 17 червня 1973 року, 18 493 депутати, серед них робітників 4093, колгоспників 9163, жінок 8299, комуністів 8634, комсомольців 2848. До вирішення питань господарського, культурного будівництва, благоустрою міст, сіл, догляду за правопорядком місцеві Ради широко залучають актив. У 2570 постійних комісіях Рад беруть участь 15 298 депутатів і активістів. Крім того, в роботі сільських, вуличних комітетів, у комісіях виконкомів Рад, групах і постах народного контролю, народних дружинах працює 227 тис. робітників, колгоспників, інтелігенції. Бюджет області в 1971 році по видатках становив 136,5 млн. крб., у т. ч. на народне господарство — 21,6 млн., соціально-культурні заходи—106,6 млн. карбованців.
Найбільш масовою організацією є профспілки. В області налічується 8700 профспілкових організацій, що об’єднують 475 тис. чоловік. Під керівництвом партійних організацій вони широко залучають трудящих до управління державними й господарськими справами, багато дбають про виховання у трудящих комуністичного ставлення до праці й суспільної власності, про гласність, дієвість соціалістичного змагання. Активними помічниками партійних організацій є комсомольські організації, які об’єднують понад 150 тис. юнаків і дівчат. Комсомольці, неспілкова молодь — повсюди активні учасники всенародної боротьби за виконання завдань дев’ятої п’ятирічки.
Як і весь радянський народ, трудящі Сумщини впевнено крокують у світле майбутнє — комунізм, нові величні перспективи якого накреслив XXIV з’їзд КПРС.
К. Г. НАЛІТАЄВ, П. В. КОЗИРЄВ, Є. М. ЛЕВЧИК, С. В. МАЛКІЄЛЬ, Б. І. МАМІН, В. М. ПОЛОХОВ, Л. П. САПУХІНА