Сьогоднішнє життя Сум
У наступні роки дальшому зростанню виробництва сприяло масове соціалістичне змагання на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна та гідну зустріч XXIV з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу. 12 квітня 1969 року 114 тисяч трудящих брали участь у Всесоюзному комуністичному суботнику на честь 50-річчя великого почину, а 11 квітня 1970 року 122 тисячі трудящих працювали на комуністичному суботнику на честь 100-річчя з дня народження В. і. Леніна. Під час першого суботника було вироблено промислової продукції на 780 тис. крб., під час другого — понад 1 млн. карбованців. У ході соціалістичного змагання широку підтримку сумчан знайшла ініціатива колективу Московського заводу «Динамо»: кожному робітникові виконати особисту п’ятирічку до 100-річчя з дня народження В. І. Леніна. На 22 квітня 1970 року понад 5 тисяч трудящих міста завершили свої п’ятирічці планові завдання. За високі виробничі показники колективи заводів ім. Фрунзе і електронних мікроскопів (1968 році йому було присвоєно ім’я 50-річчя ВЛКСМ) удостоїлись Ленінських ювілейних Почесних грамот ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, а колективи «Облміжколгоспбуду» і молокозаводу — Ленінських ювілейних Почесних грамот ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради. Понад 11 тисяч сумчан нагороджено медаллю «За доблесну працю. На відзнаку 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна». У 1969 році за успіхи, досягнуті в розвитку цукрово-рафінадного виробництва, впровадження передової техніки і технології і в зв’язку з 100-річчям з дня заснування Сумський Червонозоряний рафінадний завод був нагороджений орденом «Знак Пошани».
Ще більшого розвитку набрало соціалістичне змагання напередодні XXIV з’їзду Комуністичної партії Радянського Союзу. В 1970 році звання колективів комуністичної праці удостоїлись 20 цехів і 650 бригад, а ударників комуністичної праці — понад 13,2 тис. робітників і службовців. Восьмий п’ятирічний план промисловість міста виконала достроково — 3 листопада 1970 року. Обсяг промислової продукції за п’ятиріччя зріс на 47 проц., утому числі машинобудування на 70 проц., хімічного виробництва на 57 проц. Продуктивність праці підвищилась у середньому на 24 проц. За рахунок підвищення продуктивності праці у восьмій п’ятирічці одержано 51 проц. приросту промислової продукції. За дострокове виконання завдань п’ятирічного плану були нагороджені орденом Жовтневої Революції’ завод ім. Фрунзе, орденом Трудового Червоного Прапора — завод електронних мікроскопів, орденом «Знак Пошани» — біофабрика. Бригадиру котельників-складальників заводу ім. Фрунзе комуністу І. Т. Коваленку і бригадиру тресту «Сумхімбуд» комуністу М. М. Ісаєву присвоїли звання Героя Соціалістичної Праці. Урядовими нагородами було відзначено 880 працівників промисловості, залізничного транспорту й будівництва.
Натхнені рішеннями XXIV з’їзду КПРС трудящі під керівництвом партійної організації самовіддано працюють над розв’язанням великих завдань дев’ятого п’ятирічного плану. У достроковому виконанні планів першого й другого року дев’ятої п’ятирічки важливе значення мало соціалістичне змагання, що розгорнулося на честь 50-річчя утворення СРСР. Колективи промислових підприємств та будов, взявши на себе підвищені соціалістичні зобов’язання, виконали їх з честю. Кращі виробничі колективи — переможці соціалістичного змагання — були високо відзначені. Завод ім. Фрунзе і хімкомбінат ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції удостоїлися Ювілейного почесного знака ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, а Управління механізації будівництва комбінату «Сумпромбуд» — Почесної Грамоти ЦК КП України, Президії Верховної Ради УРСР, Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради. За перші два роки п’ятирічки обсяг промислової продукції зріс на 17,6 процента, що є значним перевищенням завдань п’ятирічного плану. Освоєно виробництво 486 марок нових машин, апаратів і приладів. Серед них такі новинки техніки, як компресор тиском 2500 атмосфер для виробництва поліетилену, установка для одержання чистого вакуумного нікеля, комплектні технологічні лінії для виробництва мінеральних добрив тощо. У ці ж роки значні будівельні роботи здійснювалися на хімічному комбінаті. Після їх завершення підприємство буде випускати мінеральних добрив у 2 рази більше ніж 1970 року. Збудовано нове приміщення автовокзалу, навчальні корпуси педагогічного інституту, філіалу Харківського політехнічного інституту, будинки культосвітнього училища, трьох середніх шкіл, семи дитячих садків, широкоформатного кінотеатру «Дружба», ресторану, Будинку одягу тощо. На благоустрій міста витрачено 2,2 млн. крб.
Наприкінці 1972 року в місті було 54 промислові підприємства, на яких працювало 49 218 робітників і службовців. У третьому вирішальному році дев’ятої п’ятирічки колективи промислових підприємств взяли підвищені соціалістичні зобов’язання і боролися за їх виконання. Щоб підвищити ефективність виробництва, добитися дальшого зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, партійні організації дбають про економічну освіту кадрів, наукову організацію праці, про дальше розгортання соціалістичного змагання.
Суми — місто, де дружно живуть і творчо працюють представники 68 національностей. Усі вони є активними борцями за втілення в життя мудрих накреслень Комуністичної партії. Сумчани добре знають, що успіхи, досягнуті промисловістю міста, нерозривно пов’язані з дружбою народів, товариським співробітництвом і соціалістичною взаємодопомогою, що розвиваються з кожним роком. Багато років змагаються між собою колективи Сумського насосного, Лівенського (РРФСР) і Бобруйського (БРСР) машинобудівних заводів, а також Сумського заводу «Центролит» з спорідненими підприємствами в Рязані, Одесі. Вони подають один одному велику допомогу в удосконаленні технологічного процесу, запровадженні новинок техніки, що сприяє поліпшенню показників роботи всіх підприємств. Особливо тісні дружні зв’язки налагодилися між підприємствами Сум і Курська.
За успіхи в соціалістичному змаганні на честь 50-річчя СРСР колективам заводу «Центролит» і будівельного управління № 507 вручено Пам’ятні Червоні Прапори Курського обкому КПРС, обласної Ради депутатів трудящих і облпрофради.
За післявоєнні роки місто стало більш впорядкованим і забудованим. У Сумах 27 площ і 537 вулиць, довжина яких становить 410 км. Новим у забудові міста є розміщення житлових будинків і культурно-побутових закладів за принципом мікрорайонів. Забудова міста здійснюється за генеральним планом, затвердженим Радою Міністрів УРСР. Вже прокладено широку магістраль — проспект Карла Маркса від вокзалу до центру. На ньому споруджено ряд багатоповерхових житлових будинків, культурно-побутових закладів, магазинів, кафе тощо. Створюється центральна площа міста ім. В. І. Леніна. Тут буде адміністративний центр з висотним будинком Рад. Територія між площею Леніна і Червоною площею буде реконструйована й забудована красивими .багатоповерховими будинками. Друга площа —Театральна — створюється поміж вулицею Кірова і міським парком. Тут будується приміщення музично-драматичного театру. Планується перебудова Центрального, Засумського, Холодногірського та Привокзального районів міста. Розпочато будівництво великого озера із дзеркалом води 50 гектарів — нового чудового куточка відпочинку сумчан. Генеральний план розвитку міста передбачає розширення навколишньої зеленої зони. Прекрасні природні умови міста, вміло використані під час здійснення генерального плану, мають важливе значення для Сум, що найближчого майбутнього стануть одним з найбільш упорядкованих і красивих міст України.
Зараз житлова площа міста становить 1750 тис. кв. метрів, з них 1103 тис. кв. метрів комунального фонду. Це в п’ять разів більше, ніж 1950 року. В місті багато житлових будинків газифіковано й теплофіковано. Площа зелених насаджень у післявоєнні роки збільшилась на 1900 гектарів і тепер становить 2021 гектар. Основними видами міського транспорту стали тролейбуси і автобуси. Суми зв’язані автобусними маршрутами з 36 містами й селищами міського типу і сотнями сіл. З кожним роком зростає кількість перевезень пасажирів і вантажів у Сумському аеропорту.
Створено велику мережу підприємств торгівлі, громадського харчування. До послуг трудящих 3 універмаги, 179 магазинів, 5 ресторанів, 7 кафе, 185 їдалень та буфетів. У сфері торгівлі й громадського харчування зайнято близько 5 тис. працівників. Працює служба побуту.
З року в рік поліпшується медичне обслуговування населення. У місті працюють 10 лікарень на 2500 ліжок, 5 поліклінік, 33 фельдшерсько-акушерські пункти, станція швидкої допомоги та інші медичні заклади. В них — 750 лікарів і понад 2 тисячі середніх медичних працівників. Завдяки лікувально-профілактичним і санітарно-освітнім заходам, здійснюваним медичними закладами, за останні роки різко знижена захворюваність серед населення.
Важливим показником культури міста є загальноосвітній рівень його населення. На 1000 чоловік жителів припадає 420 чоловік з вищою й середньою, 263 чоловіка з неповною середньою і 118 чоловік з початковою освітою. У місті, як і по всій країні, здійснюється перехід до загальної обов’язкової середньої освіти. В 1972 /1973 навчальному році у 19 середніх, 7 восьмирічних і 2 початкових школах навчалося понад 24 тисячі учнів. їх навчали й виховували 1130 учителів. У школах працює чимало досвідчених майстрів педагогічної справи. 209 вчителів удостоєні урядових нагород, 6 — присвоєно звання заслуженого вчителя УРСР. У комуністичному вихованні дітей, озброєнні їх знаннями, навиками до праці значну роль відіграють позашкільні установи: палац піонерів, обласні станції юних техніків, юних натуралістів.
Суми — місто, де молодь має змогу також здобувати спеціальну середню й вищу освіту. У 1972/1973 році в технікумах: машинобудівному, будівельному, цукрової і харчової промисловості, радянської торгівлі і в училищах: культосвітньому й музичному навчалося близько 5 тисяч юнаків та дівчат. Понад 3 тисячі студентів — майбутніх математиків, фізиків, хіміків, біологів, філологів здобувають освіту в педагогічному інституті ім. А. С. Макаренка. З 1965 року працює Сумський філіал Харківського політехнічного інституту ім. В. І. Леніна. Тут навчаються 2 тисячі студентів. У педагогічному інституті і Сумському філіалі працюють 240 викладачів, з них 85 докторів і кандидатів наук.
Культурно-освітню роботу серед населення ведуть Палац культури заводу ім. Фрунзе, Палац хіміків, 2 будинки культури, 12 клубів, парк культури й відпочинку. При культосвітніх і навчальних закладах працюють 720 колективів художньої самодіяльності, в яких беруть участь понад 24 тис. чоловік. Найстарішим колективом є народний драматичний театр Палацу культури заводу ім. Фрунзе. Театр було створено на базі драматичного гуртка, заснованого 1922 року. Населення обслуговують 93 державні й профспілкові бібліотеки (книжковий фонд 2571 тис. томів), 11 кінотеатрів, художній та історико-краєзнавчий музеї. Культосвітні установи багато уваги приділяють пропаганді ідей пролетарського інтернаціоналізму й дружби народів СРСР. Вони проводять дні братніх радянських республік, вечори, присвячені літературам народів СРСР, концерти художньої самодіяльності міст Курська, Суджі, Рильська.
Постійно зростаючі естетичні запити трудящих задовольняють мистецькі заклади. В репертуарі обласного музично-драматичного театру ім. М. С. Щепкіна п’єси української і російської класики, радянських драматургів. На сцені в Сумах виступають народний артист УРСР О. Г. Тарасенко, заслужені артисти УРСР І. А. Дехта, О. М. Льдов, М. П. Лісова, А. П. Носачов, І. В. Рибчинський, Л. І. Рудик. Велику аудиторію збирають також концерти, які влаштовує обласна філармонія. Багату колекцію ряду творів російського, українського й західноєвропейського живопису, колекцію унікальних виробів зі скла має обласний художній музей. Тут часто експонують пересувні художні виставки з Москви, Ленінграда, Києва. Багато років тісні зв’язки з музеєм підтримував народний художник СРСР, дійсний член Академії мистецтв СРСР М. Г. Лисенко, який свого часу виховувався в Сумському дитбудинку. Він подарував місту один із своїх відомих творів — скульптурну групу «Партизанський рейд», яка тепер постійно експонується на Червоній площі. Цей твір присвячено народним месникам Сумської області. Широкою популярністю також користується літературно-меморіальний музей-садиба А. П. Чехова.
У Сумах живуть і працюють член Спілки композиторів України В. Дубравін, члени Спілки художників України Є. Чуйков, В. Коростильов, В. Ключник, Я. Красножон, Ю. Ступак.
Масового розвитку набули фізкультура й спорт. У місті є ДСТ «Спартак», «Авангард», «Динамо», «Колос», «Трудові резерви», 4 стадіони, 31 спортивний зал, басейн для плавання, 4 водні станції, 12 комплексних спортмайданчиків тощо. Фізкультурою і спортом займаються понад 30 тисяч робітників і службовців, молоді, дітей. Найбільшого поширення набули такі види спорту, як легка атлетика, веслування, лижний спорт, волейбол. Сумчани пишаються спортивними успіхами своїх земляків: В. С. Голубничого і О. М. Шапаренка. В 1955 році В. С. Голубничий, навчаючись у Київському інституті фізкультури, встановив світовий рекорд зі спортивної ходьби на 20 кілометрів, за що йому присвоїли звання заслуженого майстра спорту СРСР. В 1960 році він став чемпіоном Радянського Союзу у цьому виді спорту. На олімпійських іграх у Римі був нагороджений золотою медаллю, в Токіо — срібною медаллю, а в Мехіко вдруге — золотою медаллю. Багато перемог на міжнародних змаганнях з греблі завоював робітник модельного цеху заводу ім. Фрунзе О. М. Шапаренко. 1966 року в змаганнях на першість світу, що відбулися в м. Грюнау (НДР), він завоював дві золоті медалі і звання чемпіона світу. На олімпійських іграх в Мехіко, а потім у Мюнхені Шапаренко знову прославив радянський спорт — став володарем золотих медалей. За видатні спортивні досягнення заслужені майстри спорту СРСР В. С. Голубничий і О. М. Шапаренко відзначені урядовими нагородами. В Сумах успішно працюють дві юнацькі спортивні школи, де навчаються 900 чоловік молоді.
Здавна у Сумах розвивалося декоративно-прикладне мистецтво. Картину В. Серова «Ходаки у В. І. Леніна» вишила на полотні Т. В. Левицька. Її твір включено до експозиції Центрального музею В. І. Леніна у Москві. На всесоюзних і республіканських виставках експонувалися твори майстринь української народної вишивки 3. С. Полякової, В. О. Штихно, народних умільців декоративної кераміки, різьби по дереву В. П. Корсунського, О. Б. Швачунової, В. І. Новака, М. Ю. Хоменка, декоративного гравірування на металі Б. Д. Берестовського.
Безпосереднім організатором трудящих мас на виконання завдань дев’ятої п’ятирічки, їх політичним вихователем є міська партійна організація. На підприємствах, в установах, навчальних закладах працює 320 первинних організацій, які об’єднують близько 15 тис. комуністів. Найбільша партійна організація на заводі ім. Фрунзе (понад 1800 членів і кандидатів у члени КПРС). Партійні організації промислових підприємств особливо велику увагу приділяють науково-технічному прогресу, удосконаленню й дієвості соціалістичного змагання.
Важливу роль у багатогранному політичному, економічному й культурному житті Сум відіграє міська Рада депутатів трудящих. У її складі 350 депутатів, з них 230 робітників, 120 представників інтелігенції, 161 жінка, 175 комуністів, 66 комсомольців. У всій своїй діяльності вона спирається на численний актив. У роботі 16 постійних комісій Ради, відділів виконкому, груп народного контролю бере участь понад 8 тис. чоловік. На великих підприємствах створено депутатські групи, які дбають про інтереси виробництва, дальше поліпшення умов праці, побутового обслуговування населення, організацію відпочинку трудящих.
На підприємствах, в установах і навчальних закладах діють 418 профспілкових організацій (понад 120 тис. членів профспілок) і 211 комсомольських організацій (34 тисячі членів ВЛКСМ). Під керівництвом міської партійної організації профспілкові, комсомольські організації беруть активну участь у боротьбі трудящих за перетворення Сум у місто високої продуктивності праці, культури й зразкового порядку.
Значну роботу проводять громадські організації. Понад 1700 лекторів товариства «Знання» пропагують політичні й наукові знання серед населення. У складі міської організації Українського товариства охорони пам’ятників історії і культури налічується 20 тис. індивідуальних і 173 колективні члени. У Сумах є пам’ятники В. І. Леніну (відкритий 1949 r.), Т. Г. Шевченку (1960 р.), монумент «Героям Сумщини» (1967 р.).
Уродженцями Сум є народна артистка УРСР Ф. А. Барвінська, заслужений діяч науки УРСР М. К. Грунський (1872—1951), український радянський ботанік, страчений гітлерівцями за участь у партизанському русі під час Великої Вітчизняної війни О. А. Кортиков (1889—1942), радянський літературознавець і критик В. Ф. Переверзев (1882—1968), радянський дитячий письменник І. І. Лікстанов (1900—1965) та інші.
Натхнені історичними рішеннями XXIV з’їзду КПРС трудящі Сум самовіддано працюють над втіленням в життя величних завдань комуністичного будівництва,
Л. П. САПУХІНА, В. Д. СКРИПНИК