Добрянське, Великописарівський район, Сумська область
ДОБРЯНСЬКЕ (до 1905 року — Гнилівка) — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі річки Ворскли, за 18 км на захід від районного центру і за 12 км від залізничної станції Кириківка. Дворів — 505, населення — 1734 чоловіка. Сільраді підпорядковані села Мирне та Сидорова Яруга.
На території Добрянського розміщена центральна садиба колгоспу «Росія», за яким закріплено 4871 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3610 га орної землі. В господарстві вирощують зернові, круп’яні й технічні культури, серед яких переважають озима пшениця, кукурудза, цукрові буряки та коноплі. Набуло розвитку м’ясо-молочне тваринництво. За успіхи, досягнуті в праці, 88 трудівників нагороджені орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — ланкова Г. П. Думчикова.
В селі працюють середня школа, в якій 24 вчителі навчають 378 учнів, клуб, бібліотека, амбулаторія, пологовий будинок.
На території Добрянської сільської Ради є первинна партійна і 2 комсомольські організації, до складу яких входять 52 комуністи та 138 членів ВЛКСМ. Партійний і комсомольський осередки створено 1925 року.
Добрянське засноване в 1699 році. Перші поселення виникли на невеличких островках серед боліт, які оточували річку Ворсклу. Ці місця жителі називали гнилими. Звідси й пішла перша назва села. Радянську владу встановлено тут наприкінці грудня 1917 року. В серпні 1921 року в Добрянському організована перша сільськогосподарська артіль. 520 жителів Добрянського воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни та в партизанських загонах, 268 з них відзначені нагородами, 176 полягли смертю хоробрих. На увічнення пам’яті радянських воїнів-визволителів, що загинули в боях за село, споруджено пам’ятник.
Поблизу Добрянського виявлено рештки поселення черняхівської культури (VI—II ст.).