Пожня, Великописарівський район, Сумська область
ПОЖНЯ — село, центр сільської Ради, розташоване в долині річки Пожні, за 18 км на північний захід від районного центру і за 30 км від залізничної станції Кириківка. Дворів — 438, населення — 1389 чоловік.
За колгоспом «Ленинский путь», центральна садиба якого розміщена в Пожні, закріплено 2548 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 2089 га орної землі. В колгоспі вирощуються зернові, круп’яні й технічні культури. Напрям у тваринництві — виробництво м’яса й молока. 32 передовики відзначені урядовими нагородами.
У селі працюють середня школа, в якій 29 учителів навчають 422 учні, клуб, бібліотека, дільнична лікарня, аптека.
На території Пожнянської сільради є первинні партійна і 3 комсомольські організації, які об’єднують 37 комуністів і 222 члени ВЛКСМ. Партійна і комсомольська організації створені 1932 року.
Засноване село в 1628 році. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. 1928 року в Пожні був організований перший колгосп. На фронтах Великої Вітчизняної війни і в партизанських загонах воювало 322 жителі Пожні, 148 з них нагороджені орденами й медалями, 92 — віддали життя за свободу і незалежність Батьківщини. Радянським воїнам, що полягли за визволення села від фашистських окупантів, трудящі Пожні встановили пам’ятник.
Уродженцям Пожні Ф. В. Митрофанову та І. П. Орлову присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Лише за перший рік війни льотчик-винищувач старший лейтенант Митрофанов зробив 250 бойових вильотів, взяв участь у 18 повітряних боях, під час яких збив 10 літаків противника особисто і 3 — в груповому бою. Особливо відзначився він, захищаючи від фашистських стерв’ятників столицю нашої Батьківщини — Москву. Його ім’ям названа Пожнянська середня школа. І. П. Орлову звання Героя Радянського Союзу присвоєно за виняткову мужність і відвагу, виявлені 25 липня 1944 року при форсувані річки Нарви і утриманні плацдарму на її західному березі. Під час цих боїв мужній солдат знищив велику кількість техніки, солдатів і офіцерів противника.