Від редакційної колегії тому Сумська область
Ця книга присвячена історії Сумщини — однієї з областей Радянської України — рівної серед рівних у братньому Союзі Радянських Соціалістичних Республік.
За роки Радянської влади розквітла Українська РСР. Вона стала республікою високорозвинутої соціалістичної індустрії, високомеханізованого сільського господарства, передової науки, культури. «Усе це,— говорив товариш Л. І. Брежнєв,— результат великих зусиль трудящих України і в той же час результат їх братерського співробітництва з трудящими всіх інших республік Радянського Союзу. Без перебільшення можна сказати, що тільки в співдружності радянських республік, об’єднавшись з ними і подесятеривши тим самим власні сили, зміг по-справжньому розправити свої плечі, знайти простір своїй трудовій енергії і талантам народ України».
Про те, яких великих здобутків досяг український народ в дружній сім’ї радянських народів, видно на прикладі кожної області УРСР і, зокрема, Сумської. У минулому вона була відсталим, аграрним краєм. Тут віками трудове населення зазнавало жорстокого соціального й національного гноблення, скніло у злиднях, темряві, безкультур’ї. Сумський край відродили до життя Велика Жовтнева соціалістична революція, перемігший у нашій країні соціалістичний лад. Сьогодні повсюди у містах і селах торжествує вільна творча праця, радісне щасливе життя. Провідними галузями промисловості стали машинобудування, приладобудування, хімічне виробництво, видобуток нафти й газу. Водночас з промисловістю швидко розвивається сільське господарство. Широким надбанням трудящих стали освіта, культура, мистецтво. Постійно зростає матеріальний добробут робітників, колгоспників, інтелігенції.
Літопис історії краю сповнений багатьма важливими подіями. Територія Сумщини входила до складу Київської Русі — спільної колиски трьох братніх народів — російського, українського, білоруського, які склалися пізніше. Велике прогресивне значення мало входження Чернігово-Сіверських земель на початку XVI ст. до складу Росії. Це ще більше поріднило місцеве населення з російським народом — братом і другом українського народу у боротьбі проти соціально-економічного й національно-релігійного гніту та іноземних загарбників.
Жителі Сумщини брали активну участь у визвольній війні українського народу проти польсько-шляхетських загарбників. У січні—лютому 1654 р. жителі багатьох населених пунктів склали присягу на вірність Росії.
В 1606 році на Путивльщині вперше запалало полум’я селянського повстання в Росії під керівництвом І. Болотникова. Серед населення краю знайшла відгук селянська війна під проводом Степана Разіна. Мужньо билося населення проти шведських загарбників. Сумський полк відзначився у Вітчизняній війні 1812 року.
У пореформений період на Сумщині з розвитком промисловості робітничий клас утворювався в основному за рахунок зубожілих українських і російських селян. У робітників — українців і росіян були спільні інтереси у боротьбі проти спільних ворогів — царизму, російських і українських капіталістів та поміщиків. Із зростанням робітничого руху поширювалися твори К. Маркса, Ф. Енгельса, В. І. Леніна, виникали перші марксистські гуртки. На початку XX ст. у Шостці, Конотопі, Сумах, Ромнах та інших містах були створені соціал-демократичні організації. У їх зародженні і зміцненні виключну роль відіграла ленінська газета «Искра». Соціал-демократичні організації ще більш посилили діяльність після II з’їзду РСДРП, який завершив процес об’єднання революційних марксистських організацій і утворив партію робітничого класу Росії на ідейно-політичних і організаційних принципах, розроблених В. І. Леніним.
В роки першої російської буржуазно-демократичної революції в боротьбі проти царизму, капіталістів і поміщиків міцніла і гартувалася дружба трудящих різних національностей. В. І. Ленін серед найвизначніших революційних подій, які відбулися влітку 1905 року, називав виступи селян Лебединського повіту.
Велика Жовтнева соціалістична революція стала поворотною подією в житті народів нашої країни, усього прогресивного людства. Коли Жовтнева революція перемогла в центрі, її тріумфальна хода охопила всю Україну, у т. ч. і Сумщину. Робітники і трудящі селяни під керівництвом більшовиків, за допомогою червоногвардійських загонів московських, брянських і харківських робітників розгромили війська буржуазно-націоналістичної Центральної ради і встановили Радянську владу. У роки іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни вони зі зброєю в руках захищали завоювання пролетарської революції.
Відбудова промисловості, сільського господарства на Сумщині розпочалася відразу ж після визволення території від білогвардійських військ Денікіна. Уже в 1920 році трудящі краю одержали велику допомогу від Раднаркому РРФСР, очолюваного В. І. Леніним, коштами, промисловим обладнанням, кадрами.
Великі перетворення на Сумщині відбулися в роки соціалістичної індустріалізації країни і колективізації сільського господарства. Були споруджені нові і реконструйовані на базі нової техніки старі підприємства. Виросли і зміцніли радгоспи і колгоспи. Дальшого розвитку набула освіта, наука, культура.
Трудящі Сумщини внесли гідний вклад у перемогу Радянського Союзу над гітлерівською Німеччиною. У перші дні Великої Вітчизняної війни до лав Червоної Армії і Військово-Морського Флоту вступило понад 200 тисяч чоловік. Коли ворог тимчасово окупував Україну, вся Сумщина перетворилась на партизанський край. Сумські партизани спільно з своїми побратимами — брянськими, курськими, гомельськими народними месниками провели багато операцій. 22 червня 1967 року Президія Верховної Ради СРСР за активну участь у партизанському русі, мужність і стійкість, виявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками в роки Великої Вітчизняної війни, і за успіхи в розвитку народного господарства нагородила Сумську область орденом Леніна.
Великим політичним і трудовим піднесенням відзначили трудящі області знаменні дати — 50-річчя Великого Жовтня, 100-річчя з дня народження В І. Леніна й 50-річчя утворення СРСР. Озброївшись історичними рішеннями XXIV з’їзду КПРС, включившись у Всесоюзне соціалістичне змагання, вони наполегливо борються за дострокове виконання величних планів дев’ятої п’ятирічки.
Книга «Сумська область» є частиною створюваної за постановою ЦК КП України на громадських засадах 26-томної «Історії міст і сіл УРСР». У ній вміщено 44 історичні нариси і 338 довідок про населені пункти — центри селищних і сільських Рад депутатів трудящих. Том «Сумська область» — праця великого загону старих комуністів, ветеранів Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської і Великої Вітчизняної воєн, партійних, радянських, профспілкових і комсомольських працівників, науковців, викладачів, учителів,, журналістів, співробітників архівів і музеїв, краєзнавців.
Методологічною основою тому «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область» є праці основоположників марксизму-ленінізму, матеріали з’їздів і конференцій КПРС, зокрема XXIV з’їзду КПРС, та інші партійні документи. Для написання нарисів і довідок широко використана джерельна база — документи партійних і державних архівів, поточних архівів партійних, радянських, профспілкових і комсомольських органів, монографії, періодична преса, статистично-економічні видання, археологічні матеріали.
У томі опубліковано карти, а також фотографії з фондів партійних і державних архівів, музеїв, редакцій газет та одержані від окремих громадян. В кінці тому вміщено іменний та географічний покажчики.
Керівництво підготовкою тому до видання здійснювала Головна редакційна колегія. Науково-методичну допомогу подавав Інститут історії АН УРСР. Наукове редагування і видання книги здійснено Головною редакцією УРЕ АН УРСР.
Редакційна колегія і авторський колектив тому висловлюють глибоку подяку всім науковим установам, навчальним закладам, організаціям та особам, які подали допомогу в написанні історії міст і сіл Сумської області.