Голгоча, Бережанський район, Тернопільська область
ГОЛГОЧА — село, центр сільської Ради, розташоване в долині річки Коропця, за 42 км від районного центру та за 36 км від залізничної станції Потутори. Дворів — 885. Населення — 3113 чоловік.
У селі розміщена центральна садиба колгоспу ім. Івана Франка. В його користуванні є 4,1 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3,6 тис. га орної землі. Господарство вирощує озиму пшеницю, цукрові буряки, тютюн, картоплю. Напрям тваринництва — м’ясо-молочний. Розвинуті також садівництво й городництво.
Із допоміжних підприємств у колгоспі діють ремонтні майстерні, цегельний завод, млин, пилорама.
За успіхи в розвитку колгоспного виробництва орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено свинарку колгоспу М. М. Гончар і тракториста М. Ф. Єлисевича, голову колгоспу О. М. Охрімчука.
Працюють середня школа, в якій 26 учителів виховують і навчають 529 учнів; будинок культури, бібліотека; фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, профілакторій, є відділення зв’язку, продовольчий і промтоварний магазини. Жителів обслуговують кравецька і шевська майстерні.
Партійна організація (створена в 1950 році) об’єднує 17 комуністів, комсомольців налічується 195.
Вперше село згадується в історичних джерелах за 1445 рік. У серпні — вересні 1920 р. тут встановлена влада Рад. В 30-х роках, коли село було окуповане буржуазно-поміщицькою Польщею, в Голгочі діяв осередок КПЗУ. За належність до КПЗУ Тернопільський окружний суд наприкінці 1937 року засудив до різних строків ув’язнення групу жителів села. Місцевий колгосп засновано у 1940 році, відновив свою діяльність 1949 року. В роки Великої Вітчизняної війни 140 місцевих жителів брали участь у боротьбі проти німецьких загарбників, 52 з них загинули, 29 нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.
У селі споруджено 2 пам’ятники загиблим воїнам-односельцям.