Нараїв, Бережанський район, Тернопільська область
НАРАЇВ — село, центр сільської Ради, розташоване на березі річки Нараївки (басейн Дністра), за 16 км від районного центру й залізничної станції Бережани. Дворів — 1009. Населення — 3396 чоловік. Сільраді підпорядковані села Дуляби та Шайбівка.
В Нараєві розміщена центральна садиба колгоспу «Більшовик», за яким закріплено 2,7 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 2,3 тис. га орної землі. Це багатогалузеве господарство з розвинутими рільництвом і м’ясо-молочним тваринництвом. За успіхи в розвитку господарства й дострокове виконання завдань восьмої п’ятирічки бригадир рільничої бригади Ф. С. Гичку нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
В Нараєві працюють середня і восьмирічна школи, в яких 39 учителів навчають 650 учнів, будинок культури, бібліотека; дільнична лікарня, аптека, відділення зв’язку, є комбінат побутового обслуговування, 5 магазинів, книгарня, кравецька майстерня. За роки семирічки і восьмої п’ятирічки в Нараєві споруджено 157 житлових будинків. В селі працюють 19 комуністів і 230 комсомольців. Партійна організація створена в 1953 році, комсомольська — 1950 року.
Уперше Нараїв згадується як містечко в 1443 році. У серпні-вересні 1920 року встановлена Радянська влада, діяв сільський ревком. У 30-х роках, за часів окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею, існував ocepедок КПЗУ. На фронтах Великої Вітчизняної війни проти фашистів боролися 202 місцеві жителі. 67 з них загинуло, 37 — удостоєні урядових нагород. Воїнам-односельцям, полеглим в боях проти фашистів, споруджено пам’ятник. Встановлено обеліск радянському льотчикові О. С. Браїлку, який загинув у повітряному бою над селом.
Біля села знайдено крем’яні знаряддя праці доби бронзи та виявлено залишки поселень черняхівської культури (III—VI ст.) й часів Київської Русі.