Бабинці, Борщівський район, Тернопільська область
БАБИНЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване на берегах Нічлави, за 18 км від районного центру й залізничної станції Борщів на лінії Чортків — Іване-Пусте. Дворів — 391. Населення — 1239 чоловік. Сільраді підпорядковане село Худіївці.
У Бабинцях розміщена центральна садиба колгоспу ім. Галана, який користується 1,7 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,6 тис. га орної землі. Провідними галузями господарства є рільництво й тваринництво м’ясо-молочного напряму, розвинуте городництво. За вирощування високих урожаїв кукурудзи ордена Леніна в 1958 році удостоєно кукурудзівника І. М. Мартинюка; орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено колгоспницю Г. П. Ситник, майстра-наладника В. П. Козара.
Тут є восьмирічна школа, в якій 12 учителів навчають 167 учнів, бібліотека, будинок культури із залом на 300 місць; відділення зв’язку, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, відкрито 2 магазини, кравецьку майстерню. Партійна організація, створена 1952 року, об’єднує 30 комуністів, комсомольська — 75 членів ВЛКСМ.
Бабинці відомі з 1785 року. Селяни Бабинців, обурені каторжними умовами праці у поміщика, в лютому 1900 року застрайкували. У липні — вересні 1920 року встановлена Радянська влада. Великих руйнувань село зазнало в роки фашистської окупації. Відступаючи, гітлерівці спалили багато будівель. За післявоєнний час воно відбудувалося. Тільки за 1962—1972 рр. побудовано 296 житлових будинків та споруджено понад 15 громадських приміщень. На фронтах Великої Вітчизняної війни проти фашистів билися 133 місцеві жителі, 75 з них загинуло. За відвагу й мужність, виявлені в боях, 64 мешканці села нагороджені орденами й медалями Союзу РСР.
Колгосп утворено 1947 року.
В 1966 році в селі спорудили пам’ятник полеглим воїнам-односельцям та обеліск голові сільської Ради М. І. Шкварку, який загинув в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів.
Поблизу Худіївців виявлено залишки земляних укріплень (вал Траяна) перших ст. н. е. та давньоруського городища (XI—XII століть).