Нивра, Борщівський район, Тернопільська область
НИВРА — село, центр сільської Ради, розкинулось на правому березі Збруча, за 25 км від районного центру й за 5 км від залізничної станції Гермаківка. Дворів — 337. Населення — 1047 чоловік. Сільраді підпорядковане село Залуччя.
У Ниврі розміщена центральна садиба колгоспу «9 Травня», який користується 1,8 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 1,7 тис. га орної землі. Головний напрям господарства — рільництво й тваринництво, розвинуті городництво й садівництво. Тут працює міжколгоспна гідроелектростанція потужністю 400 кіловат. За успіхи в розвитку колгоспного виробництва орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено голову колгоспу В. К. Соломанюка й комбайнера В. Д. Гуменюка.
У селі є восьмирічна школа, де 18 учителів, навчають 165 учнів, будинок культури, бібліотека; діє фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячий садок, ясла, продовольчий і промтоварний магазини, відділення зв’язку.
За післявоєнні роки тут споруджено 150 індивідуальних житлових будинків.
В селі працюють 23 комуністи й 30 комсомольців. Партійну організацію створено 1954 року, комсомольську — 1946.
Перша письмова згадка про село належить до 1500 року. Селяни Ниври 1873 року виступили проти австро-угорських властей, які для будівництва дороги насильно відбирали у них городи. 1893 року тут відбувся страйк наймитів, що вимагали збільшення заробітної плати. Обидва виступи були жорстоко придушені, а їх керівників кинуто до в’язниці. У квітні 1900 року селяни Ниври виступили проти поміщика.
У липні — вересні 1920 року в селі встановлена Радянська влада, діяв сільський ревком.
Колективне господарство селяни утворили 1940 року.
В роки Великої Вітчизняної війни 146 місцевих жителів билися проти ворога на фронтах війни, 66 з них загинули, 80 учасників війни за бойові подвиги удостоїлись урядових нагород. Споруджено пам’ятник односельцям, що полягли в боях за Батьківщину та в боротьбі проти українських буржуазних націоналістів.
Біля Ниври розкопано п’ять давньоруських поховань.