Олексинці, Борщівський район, Тернопільська область
ОЛЕКСИНЦІ — село, центр сільської Ради, розташоване на лівому березі Серету, за 16 км від районного центру й за 18 км від залізничної станції Озеряни-Пилатківці. Дворів — 371. Населення — 1407 чоловік. Сільраді підпорядковане село Шершенівка.
В Олексинцях розміщена комплексна бригада колгоспу «Зоря» (центральна садиба в селі Глибочку), яка використовує 1,3 тис. га орної землі. Тут вирощують пшеницю, кукурудзу, цукрові буряки, тютюн тощо, розводять велику рогату худобу.
Є восьмирічна школа, в якій 12 учителів навчають 239 учнів, бібліотека, клуб на 250 місць; фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, 2 магазини. Жителів обслуговують кравецька й шевська майстерні. За післявоєнні роки споруджено 164 житлові будинки.
Партійна організація (виникла 1955 року) налічує 21 комуніста, комсомольська (створена 1947 року) — 57 членів ВЛКСМ.
Вперше в історичних джерелах Олексинці згадуються під 1448 роком. В с. Шершенівці 1902 року страйкували кількасот селян на чолі з Петром Волощуком і Дмитром Кучерою. Обидва селянини були засуджені до ув’язнення. У липні—вересні 1920 року в селі встановлена влада Рад, діяв ревком. Під час окупації села буржуазно-поміщицькою Польщею селяни Олексинець не раз виступали проти своїх гнобителів. Найбільший страйк тут відбувся у червні 1936 року, коли страйкуючі вимагали збільшення заробітної плати, поліпшення умов праці. Виступ було жорстоко придушено, багатьох учасників кинуто до в’язниці.
Під час Великої Вітчизняної війни 195 жителів боролися проти фашистів на фронтах війни, 62 чоловіка загинули, 133 за бойові подвиги удостоєні урядових нагород. Відступаючи під ударами радянських військ, гітлерівці підпалили село. Завдяки мужності бійців з підрозділу майора Табишкіна й місцевого населення вдалося погасити пожежу та врятувати багатьох жителів. У боях за визволення села полягли 41 воїн і 12 місцевих жителів.