Чорнокінці, Чортківський район, Тернопільська область
ЧОРНОКІНЦІ — село, центр сільської Ради. Розташовані за 30 км від районного центру й за 15 км від найближчої залізничної станції Гадинківці. Дворів — 847. Населення — 3030 чоловік.
У селі два колгоспи — ім. Котовського та ім. 50-річчя СРСР. За першим закріплено 1,2 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,1 тис. га орної землі; за другим — 3,9 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 3,1 тис. га орної землі. В обох колгоспах розвинуті рільництво й тваринництво м’ясо-молочного напряму. За післявоєнний час у селі споруджено 40 громадських і виробничих приміщень. За успіхи, досягнуті в розвитку сільськогосподарського виробництва, орденом Трудового Червоного Прапора нагороджено бригадира колгоспу ім. Котовського І. М. Сліпенького, ланкову Г. П. Петрунів, доярку колгоспу ім. 50-річчя СРСР М. І. Бабій та механізаторів цього ж господарства П. І. Галушку, М. Й. Мушія, І. О. Кушпира.
У Чорнокінцях є середня школа, де 27 учителів навчають 518 учнів, клуб із стаціонарною кіноустановкою, дві бібліотеки, дільнична лікарня, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, два дитячі садки, шевська й кравецька майстерні, відділення зв’язку, шість магазинів. У 1962—1972 рр. 286 колгоспних сімей спорудили нові житлові будинки. В Чорнокінцях працюють 16 комуністів і 173 комсомольці.
Перша письмова згадка про село датована 1785 роком. 1905 року тут відбулося селянське віче. У липні—вересні 1920 р. встановлена Радянська влада. У боях з фашистами на фронтах Великої Вітчизняної війни брали участь 454 місцеві жителі, з них 152 загинуло, 183 нагороджено орденами й медалями Союзу РСР. На території сільради споруджено 2 обеліски радянським воїнам-односельцям, які віддали життя за Батьківщину. На шлях колективного ведення господарства жителі Чорнокінців стали 1947 року.
Поблизу села розкопано поховання доби міді (кінець III — початок II тисячоліття до нашої ери).