Горішня Вигнанка, Чортківський район, Тернопільська область
ГОРІШНЯ ВИГНАНКА — село, центр сільської Ради. Розташована за 3 км від районного центру й залізничної станції Чортків. Дворів— 339. Населення — 1038 чоловік. Сільській Раді підпорядковані села Пастуше, Переходи, Швайківці.
В Горішній Вигнанці розміщена центральна садиба колгоспу ім. Леніна, за яким закріплено 2 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 1,8 тис. га орної землі. Вирощуються зернові й технічні культури, розвинуте тваринництво м’ясо-молочного напряму. Господарство спеціалізується на відгодівлі свиней. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва ордена Леніна удостоєно завідуючого свинофермою колгоспу О. В. Савостіна, доярку М. Н. Скурницьку й ланкову Л. В. Кінащук. Бригадира Л. І. Плецана нагороджено орденами Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора, ланкову К. Т. Бабицьку — орденом Трудового Червоного Прапора.
У Горішній Вигнанці є восьмирічна школа, де 13 вчителів навчають 234 учнів, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, 2 магазини. В селі працюють 53 комуністи і 85 комсомольців. Колгоспна партійна організація створена 1947, сільська комсомольська — в березні 1946 року.
Село відоме з 1581 р. У липні—вересні 1920 року в Горішній Вигнанці встановлена Радянська влада, діяв сільський ревком. Колгосп організований 1941, відновив діяльність 1947 року. В боях проти гітлерівців брали участь 62 жителі, 19 з них загинуло, 43 чоловіка нагороджено орденами й медалями СРСР.
У селі споруджено пам’ятник В. І. Леніну.
Поблизу села Горішньої Вигнанки виявлено залишки поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.) та поховання перших ст. н. е., біля села Швайківців — рештки поселення XI—XIII століть.